Меліоративні системи модернізують

Експерти обговорювали використання осушених ґрунтів на базі Національного університету водного господарства та природокористування. Потому вони вивчали проблему на водогосподарських об’єктах, розташованих у Березнівському та Костопільському районах.

На Рівненщині нараховується понад 280 осушувальних систем, що займають площу 390,4 тис. га, які потребують відповідного обслуговування та збереження. Аналогічна ситуація спостерігається в інших областях країни. Тому питання підготовки осушувальних систем до роботи у 2012 році та наукового забезпечення ефективного використання осушуваних земель надзвичайно важливе не лише для Рівненщини, а й для всієї України.

Підтримка міжгосподарських осушувальних систем за рахунок держави не може бути ефективною без обслуговування внутрішньогосподарських систем, експлуатація яких здійснюється її власниками, а це сільські ради та землекористувачі. Але недостатність коштів, що виділяються на утримання, може призвести до непередбачених наслідків. Уже сьогодні внаслідок часткового замулення та заростання трав’яною і чагарниковою рослинністю каналів, виходу з ладу гідромеханічного обладнання, руйнування гідротехнічних споруд на осушених землях почали розвиватись негативні процеси вторинного заболочення.

У сільських радах відсутні кошти на утримання та забезпечення працездатності меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності. Відбувається часта зміна землекористувачів, тому держава повинна взяти на себе фінансування робіт, пов’язаних із доглядом та експлуатацією всієї меліоративної системи.

- Територія Рівненської області займає майже 2 мільйони гектарів. Тим часом 47 відсотків сільськогосподарських угідь займають осушені землі. Власне, саме завдяки меліоративним системам вдається збільшувати врожаї, - пояснив голова Рівненської ОДА Василь БЕРТАШ. - Тож питання їх утримання є актуальним і вимагає комплексного підходу - на рівні держави, місцевої влади та науковців.

Нині на Рівненщині є понад 12 тисяч кілометрів меліоративних каналів. Водночас модернізації та переоснащення потребують і 4 насосні станції, і майже 190 кілометрів дамб. Тож очільник краю аргументував Василю Сташуку необхідність централізованого фінансування для осучаснення інженерної інфраструктури меліоративних систем.

Цю думку продовжив і Олександр Чуприна, який зазначив, що Держводагенству України доцільно ініціювати внесення зміни до Закону України “Про меліорацію земель” щодо фінансування утримання всіх меліорованих систем з державного бюджету через управління водного господарства.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: