Кому цибулі про запас?!.

Цю історію розповіла моя дружина, коли працювала в одному з рівненських супермаркетів. Якось зайшов у цей магазин покупець - великий, під два метри зростом і багато сантиметрів у ширину. І зачіска - як у Брюса Вілліса (тобто, майже лисий).

Купив він трохи усяких продуктів, чек кинув до пакета. Приїхав додому, переодягнувся. Але раптом глянув на чек - сума чомусь виявилася занадто великою. Пучок зеленої цибулі “потягнув” на 40 грн!

Він одягається, голодний і злий повертається до магазину вимагати гроші назад. Касир нічим зарадити не може, “розбірка” набирає обертів, черга до каси нервується, “Вілліс” вже готовий рознести цей супермаркет на шматки.

З’являється адміністратор, маленький, худенький, у костюмчику. Послухав, подумав і каже:

- Знаєте, із поверненням грошей будуть проблеми. Візьміть на решту грошей ще цибулі. Продукт свіжий, усе буде ОК!

Здоровань червоніє, синіє, зеленіє, потім повільно бере адміністратора за “грудки”, відриває його тіло від підлоги так, щоб їхні голови була на одному рівні і спокійно каже:

- Добре. Куплю на всі гроші цибулі. Але ти, вилупку, її тут і зараз же з’їси!

Гроші повернули відразу.