Воднийуніверситет: міжминулим та майбутнім

Цьогоріч ми пропонуємо нашим студентам додаткову освітню послугу: поглиблене вивчення з першого курсу англійської мови та другої іноземної - за бажанням, а також - інформатики. Нагальну необхідність цього повинні усвідомити і викладачі, і студенти. Так роблять, наприклад, у польських університетах, де мені доводилося не один раз бувати. Ті колеги, з якими я зустрічався там ще три-п’ять років тому, були тоді на нашому рівні знання іноземної мови - тобто, як у нас було прийнято, “читає і перекладає зі словником”. Сьогодні вони вільно володіють англійською мовою. Всі студенти також вільно спілкуються англійською і без проблем користуються інформаційною базою електронної бібліотеки. В усіх університетах поряд сидять молоді люди з Великої Британії, Польщі, Німеччини та США. В них одна мова спілкування - розуміння.

В усьому світі сьогодні на першому місці електронні біб­ліотеки. Завдяки нашим першим угодам з ВНЗ Європи, ми робимо перші спроби для того, щоб за рахунок ресурсів європейських університетів значно поповнити інформаційну базу електронної бібліотеки НУВГП. Це дасть нам можливість користуватися їхнім науковим потенціалом. Звичайно, переважна частина закордонних наукових монографій і публікацій, методичних посібників виходить у світ англійською та іншими європейськими мовами. Знати ці мови, знати комп’ютер - від цього у ХХІ столітті відійти не можна, адже це можливість викладання закордонними викладачами вже з першого курсу деяких дисцип­лін на іноземній мові.

Нещодавно у нас були представники університету FortHaysStateUniversity (штат Канзас, США), які запросили мене відвідати у травні їх нав­чальний заклад. Цей університет відкрив свої філіали - більше двадцяти - в багатьох країнах світу. Це був їх перший візит в Україну. Тож американців дуже цікавило, чи володіють наші викладачі англійською? І коли вони зустрілися з нами, то були приємно вражені тим, що з різних куточків конференц-залу піднімалися викладачі й англійською мовою задавали гостям запитання, спілкувалися з ними, відповідали на їх запитання. Це викликало великий подив у представників унікального університету з унікального регіону світу. НУВГП і нашій області конче необхідно налагоджувати з ними тісну міжвузівську та міжрегіональну співпрацю.

“Справжнійєвропейський і світовийуніверситет”

Ми хочемо на першому плані поставити наукові дослідження. В проекті реструктуризації нашого університету змінено підхід до організації дослідної роботи, лабораторної роботи. Раніше лабораторії були розкидані по всьому університету, по всіх корпусах. Зараз навпаки - створюємо єдиний лабораторний корпус, в якому будуть зібрані всі науково-дослідні лабораторії, найсучасніше обладнання під напрямки всіх досліджень. Хочемо так організувати роботу, щоб це обладнання могли використовувати різні кафедри для здійснення наукових робіт, проведення різних досліджень нашими аспірантами і докторантами та виконання лабораторних і практичних робіт студентами. Через науку, через її нові результати ми повинні привносити нові знання у навчальний процес - тоді це буде справжній європейський і світовий університет!

НУВГП уклав угоду з польськими та угорськими університетами про взаємне визнання своїх дипломів, спільні програми підготовки наших бакалаврів і магістрів. Тобто, перший семестр студент навчається в Україні, другий - наприклад, у Польщі, третій - в Україні, четвертий - у Польщі. Що це дає? Він бачить і порівнює, як організовано нав­чальний процес у нас і в Польщі. Повернувшись звідтіля, такий студент уже не дасть викладачу знаходитися на тому недостатньо високому рівні, який може він дозволити собі, коли його учень не бачить нічого, крім стін свого рідного університету. В Європі зовсім інші підходи до освіти, які визначають відносини між студентом і викладачем. Уже за 200 кілометрів від Рівного, в Польщі, ніхто не купує і ніхто не продає оцінки - це нонсенс. Оцінки - тільки за знання, які потрібні для того, аби отримати диплом відомого університету, що дозволить влаштуватися на престижну роботу практично в усіх країнах світу.

Ми повинні надати молоді можливість вільного доступу до різних систем освіти - європейської та американської. Надати можливість нашим студентам і викладачам побачити світ і набувати нові знання. Це - програма мобільності студентів, програма мобільності викладачів. Ось зараз, у травні, 15 наших студентів та молодих аспірантів виїжджають у Фінляндію на навчання в літній школі з поглибленим вивченням англійської мови.

“Шанс презентувати у світіукраїнську науку”

Активні міжнародні зв’язки з кращими навчальними закладами Європи і світу - це можливість проведення спільних конференцій та інших наукових заходів. Так, 6 вересня ми будемо проводити свою першу конференцію спільно з поляками в академії під Варшавою. З угорцями будемо готувати магістерську програму в Рівному, до якої залучимо учасників практично з усіх регіонів України.

24 квітня було підписано угоду про співпрацю між НУВГП та Університетом Аляски (США). Американці пропонують нам обмінюватися викладачами і студентами, надають можливість проходження практики в тій чи іншій країні світу студентам-гірникам. Це позитивно впливає на розвиток тої чи іншої спеціальності зокрема та університету в цілому. З американської сторони угоду підписав доктор Раджів ГАНГУЛІ, який є професором гірництва та завідувачем кафед­ри гірництва і геології в цьому університеті. Також він є директором науково-дослідницької лабораторії та консультантом багатьох всесвітньо відомих гірничих компаній. Зараз професор в рамках Програми академічних обмінів імені Фулбрайта читає лекції для студентів напрямку “Гірництво”. Наступного року ми запросимо значно більше професорів із провідних університетів світу для того, щоб кожний зі свого напрямку міг передати нові знання, які є в їх вишах. Також запропонуємо нашим професорам відвідати ці університети й ознайомитися з їхніми досягненнями в організації наукових досліджень, навчального процесу та вдос­коналення педагогічної майстерності.

Провідні вузи Європи та США запрошують нас до спільних публікацій. Зараз у науковому світі України піднімається питання про те, що науковці повинні не обмежуватися своїми містечковими виданнями - вузькорегіональними та університетськими, які ніхто ніде не знає. Наприклад, критиці піддавався і збірник наукових праць нашого університету - мовляв, видається тільки для своїх викладачів і практично ніде не розповсюд­жується. Сьогодні нам надали можливість на надзвичайно пільгових умовах друкуватися і в Польщі, і в Чехії, і в Угорщині, і в США, і в Німеччині. Для нас це - чудовий шанс: ознайомити міжнародну наукову спільноту зі своїми результатами та презентувати у світі українську науку.

Керівництво НУВГП робить усе можливе, щоб наші студенти та викладачі були кращими, аби вони мали більші можливості для мобільності спілкування й обміну досвідом, для розуміння світу, в якому живемо, та основ­них тенденцій його розвитку.

Навчально-науковимінститутам - бути!

Проблемою в Україні є і те, що академічна наука й університетська наука практично існують у двох паралельних світах. Весь час відчуваю цю болючу відокремленість, хоч я пропрацював багато років в Національній академії наук України. З плином часу ця “паралельність” тільки посилюється. Коли йдеться про об’єднання накопиченого потенціалу академічної та університетської науки, то в деяких керівників-дослідників виникає побоювання: буцімто, знищиться академічна наука, всіх примусять читати лекції та не буде очікуваного розвитку. Але, зауважу, досвід найкращих університетів Європи і світу якраз показує зворотну ситуацію. Тільки об’єднання наукового потенціалу академічних інститутів з інтелектуальним ресурсом університетів може позитивно вплинути і на розвиток науки, і на розвиток університетів.

До речі, протистояння між науками - академічною та університетською - вплинуло на концептуальні положення зареєстрованих у Верховній Раді трьох законопроектів “Про вищу освіту”. Перший проект зареєструвала група депутатів з Партії регіонів (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік). Опозиційні нардепи подали свій проект, що розроблявся під керівництвом теперішнього голови профільногокомітету парламенту Л. Гриневич. Останнім було зареєстровано проект, який готувався на основі міністерського тексту групою під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського (поданий В. Балогою). У двох альтернативних проектах - від опозиції та групи Зборовського - уже не виділяється як окрема інституція навчально-науковий інститут. Тільки в законопроекті, одним з авторів якого є народний депутат України, президент НУВГП Микола СОРОКА, зафіксовано, що університет формує на своїй основі навчально-наукові інститути, які ми вже створили у “воднику”, науково-дослідні інститути, дослідницькі та виробничі центри, інші структурні підрозділи. Ми твердо переконані в тому, що навчально-науковим інститутам в університетській структурі - бути!

“Ми повинні не дискутувати, скільки в Україні має бути державних мов ­ одна чи дві, а сказати, що у нас дві державні мови ­ українська й англійська. Бо мова Ньютона й Едісона ­ цезручний засіб міжнародного спілкування, необхідний, як дихання, як потреба ходити, плавати та пересуватися автомобілем”.

Микола КОРЕЦЬКИЙ

Національнийуніверситетводногогосподарства та природокористування

Україна, 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11; тел.: (0362) 22-10-86; сайт: www.nuwm.rv.ua

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: