Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №615 від 08.08.2013p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Оповідання

МІЖ ДВОМА СЕРЦЯМИ

МІЖ ДВОМА СЕРЦЯМИ

П`ять років минуло з того часу, як почали зустрічатися Михайло і Олена. Гарна була пара. Всі заздрили їхньому коханню. Адже скрізь і завжди бачили їх разом. Їхні закохані серця аж випромінювали радість від прийдешнього життя. Молоді люди завжди були усміхненими та привітними, стриманими у своїх почуттях. У селі всі знали про їхню тривалу зустріч, і наприкінці кожного християнського посту між людьми велася розмова про їхнє одруження. Батьки й самі потихеньку готувалися до цієї визначної події.

Але не так сталося, як гадалося. В один зимовий вечір Михайло і Олена не поладили між собою через якусь дрібницю і, як часто буває в таких випадках, посварились. Кожен із них мав свою думку стосовно сварки, кожен наполягав лише на своїй правоті. За те, що сталося, ніхто перепрошувати і не думав, адже зустрічалися не рік і не два. За цей час вивчили один одного, але не навчилися вибачати. Кожен мав свою гординю. Михайло думав: не витримає Олена довгої розлуки, якщо любить, то прийде. Те саме про хлопця гадала і Олена. Чекали один на одного, сумували один за одним, але впертість і гордість заважали зробити крок назустріч. Ніхто не хотів визнавати своєї помилки. Кожен сподівався на іншого. Але найменших натяків на відновлення попередніх стосунків один одному не давали, хоча й самі потім не раз і не два шкодували.

Час ішов. Михайло і Олена розуміли, що не судилося їм бути разом. І першою не витримала затяжної паузи в коханні дівчина. Їй хотілося палких почуттів, відчувати себе коханою, знати, що ти комусь потрібна і небайдужа, адже ще молода і не встигла забути, що таке любов. Тому звістка, що Олена виходить заміж за іншого, зі швидкістю світла облетіла все село. Всюди тільки й говорили про її одруження. Ім’я Олени було на устах і в малого, і в старого. “Раз так, ­ говорили люди, ­ то хай так і буде. Може з Олексієм у неї краще складеться доля, ніж склалася б із Михайлом. Як би там не було, але хай Бог посилає їм добро і щастя”.

Новина про наміри Олени важким каменем лягла на серце Михайлу. Довго не міг повірити в те, що сталося, адже й досі був небайдужий до колишньої дівчини. Не міг він змиритися з таким випробуванням долі і подався з села на заробітки, щоб не бачити весілля Олени, не бачити її у білій весільній сукні, не чути її клятви у вірності майбутньому чоловіку. Думки хлопця бажали щастя в шлюбі, а серце питало: чому так сталося, чому вона виходить за іншого? Він не буде кохати тебе так, як я кохав. Йому не буде такою милою твоя посмішка, як мені. Йому не будуть такі дорогі твої слова, як були мені. Він не дасть тобі того тепла і щастя, яке міг би дати я. Та все одно, хай доля стелить для вас рівну дорогу.

Михайло вперше відчув себе самотнім на цьому світі. Сльози котились самі за втраченим коханням, і зупинити їх було неможливо. Що ж поробиш? Така доля, і від неї не заховаєшся. Єдине, що залишалося для парубка, це викинути її з голови і зайнятися розбудовою свого власного життя. Адже Олена вже ніколи не буде його.

Не встигли люди наговоритися про заміжжя Олени, як тут Михайло повернувся з заробітків із якоюсь дівчиною. Тільки­но переступив із нею поріг своєї хати, а вже сусіди і дату його весілля встигли оголосити. “Оце, ­ говорять, ­ після Водохреща уже погуляємо”. Та не знайшов під собою твердої опори їхній прогноз, адже Михайло приїхав уже одруженим. Його дружину звали Настею, родом із Сумщини. Красивою була дів­ка, весела, роботяща. Чи то по любові одружився Михайло, чи то через помсту своїй колишній коханій, ніхто того не знає і не відає.

На цьому розповідь про закохані серця, які назавжди розійшлися і мали вже свої сім’ї, можна було б і закінчувати, якби зовсім нещодавно не знай­шлося б продовження їхньої історії.

Час летів. Роки минали так швидко, що й не встигнеш озирнутися. Михайло з Настею вже й дітей одружили. І до старос­ті можна було рукою подати, але не Михайлу. Неначе помолодів останнім часом. На лиці змінився. Став енергійнішим, у кожному сказаному слові намагався знайти жарт. Навіть сусіди запримітили таку незвичну поведінку Михайла. “Що це з твоїм чоловіком, Нас­те? Еліксир молодості п’є чи що?” ­ жартома питали в жінки. А вона лише знизувала плечима і мовчки йшла собі. Їй було не до жартів. Вона знала, чому так змінилося життя чоловіка. Він сам їй розповідав, а вона плакала. А потім сам пускав сльозу біля неї. Похиливши голову, плакав, мов дитина, через те, що не зміг­таки забути… свою першу любов. А сталося це за непередбачуваних обставин.

Була пізня осінь. І одного негожого дня прийшло горе в хату Олени: помер її чоловік Олексій, з яким прожила в парі більше тридцяти років. Жінка залишилась сама, адже діти жили далеко від неї. Не всі навіть приїхали провести батька в останню дорогу. Впоратися зі всією домашньою роботою було вкрай важко. Часто допомагали їй родичі, сусіди. Але в кожного своєї роботи вистачало. І ось, коли попросила Олена зорати поле, нікому не виходило. Кожний був зайнятий. Аж тут Михайло на конику повертався додому. Підійшла жінка, попросила, а той не відмовив. Що було робити Михайлу? Знав, що недавно чоловіка поховала. Важко самій таку роботу тягти, тому й погодився. За вечерею і після випитої чарки горілки попливли со­лодкі спогади в Михайла і Олени про їхнє парубкування. Довго того вечора вони згадували свої життєві дороги. Додому Михайло повернувся, коли було вже далеко за північ. З тих пір він часто став допомагати Олені: то сіна завезе, то дровець нарубає, то ще щось підсобить. Між ними знову спалахнули давні почуття, спалахнули з новою силою і через стільки років! Вони прагнули будь­що наздогнати втрачене колись щастя.

І одного вечора Михайло в черговий раз прийшовши від Олени, покликав до себе дружину і сказав їй таке: “Пробач мене, Насте, ти доброю була дружиною. Зрозумій мене правильно. Не змогло моє серце забути Олени. Тягнеться до неї моя душа. Тому я мушу бути з нею. Нам судилося бути щасливими. Прощавай, Насте, і будь мужньою”. З цими словами Михайло вийшов із будинку. Жінка довго дивилася йому вслід. А далі… А далі полились сльози і спогади про спільну сімейну дорогу, якою крокувала стільки років нога в ногу зі своїм чоловіком. Не вберегла його Настя. Не зуміла. Захотілось Михайлу щастя. Та якби ж то хто знав, де те щастя ховається. А може, воно у нас під боком, а ми не бачимо його, чи не хочемо бачити. Тому й сторониться нас воно. І йде собі геть.

Таке ж щастя зустріли і Михайло з Оленою. Прожили вони разом менше півроку. Перучи на річці одяг своєму новому чоловіку, Олена тяжко застудилась. Довго біля неї ходив Михайло, але від смерті так і не вберіг. Поховали Олену поруч із Олексієм, її законним чоловіком. Після прощального обіду Михайло лишився сам наодинці з пустотою, горем і відчаєм. В його голові шукали прихистку сотні думок. Він думав про своє земне життя. Що тепер було робити Михайлу ­ жити самотньо в чужій хаті чи знову повернутися до жінки і дітей? Не міг він знайти відповіді на ці непрості для нього питання, так само як і не знайшов щастя з Оленою, а може, не встиг? А може, його щастя було з Настею? І він сам добровільно відмовився від нього. У кожного своє щастя. Щастя, яке людина будує своїми моральними цінностями, своїми вчинками, добрими чи поганими. Від цього і залежить людське щастя. Михайло дивився, як догоряє під образами свічка, яку поставив за упокій Олени. Так само, як віск, тануло і його життя. Він заплакав. Заплакав так, як ще ніколи не плакав у своєму житті. За кого в цей час проливало гіркі сльози серце Михайла, за дружиною і дітьми чи за погаслим життям Олени? Хтозна…

08.08.2013Василь ТИТЕЧКО


Переглядів: 973

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21072)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17214)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14468)
• Допомога під час карантину [967] (14384)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14228)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14036)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13910)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13884)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13863)
• Живи до ста! [965] (13856)
• Бюджет і ми… [965] (13790)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13783)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13659)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13570)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13567)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13510)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13119)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13104)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (920)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (91)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (83)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (83)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (82)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (81)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (80)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (80)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (79)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (79)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (79)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (78)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (77)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (73)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (73)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"