“Треба оновлюватися, давати дорогу молоді...”

Я маю мрію. З цими словами, які належать видатній людині Мартіну Лютеру Кінгу, півтора року тому я приїхав до м. Рівне працювати у Національному університеті водного господарства та природокористування. З цими словами і залишаю університет 31 січня 2014 року.

Я маю мрію, і ця мрія такою ж і залишилась. Ця мрія ­ це сучасний європейський університет, яким стане Національний університет водного господарства та природокористування впродовж 3­5 років.

Перші кроки ми разом з Вами зробили ­ побачили, що потрібні зміни, що треба оновлюватися, рухатися, давати дорогу молоді, за якою майбутнє і країни, і університету.

Я старався підтягнути в керівництво нових людей, відкрити нові особистості, надати їм можливості розкрити свої таланти. На жаль, здебільшого, мені це не вдалося. І вважаю, що і вчора, і сьогодні основна біда і проблема університету ­ це “стара колода карт...”

Але я переконаний, що майбутнє не за цією “колодою карт”, а за молодими, перспективними викладачами, яких в університеті не один десяток, які хочуть працювати на його майбутнє, незважаючи на всі сьогоднішні труднощі.

В межах можливого (в січні 2013 року не вистачало на фінансування 10 млн. грн., тоді як вже в грудні ­ 2 млн. грн.) виконано фінансування витратної частини бюджету університету. За 2013 рік стипендії виплачені повністю, вчора, 20 січня 2014 року, Державним казначейством виплачені залишки заробітної плати за грудень та друга частина оздоровчих виплат (перша половина виплачена в листопаді).

Я не кидаю незавершену роботу. Університет за більшістю вимог підготовлено до акредитації в цілому, акредитації окремих спеціальностей, ліцензування нових спеціальностей. Практично всі ліцензійні справи підготовлені та передані до Міністерства освіти і науки України, акредитаційні ­ всі відпрацьовані та готові для підписання.

Рішення про своє звільнення за власним бажанням приймав особисто без будь­якого тиску ще в грудні 2013 року. Даю можливість тим критикам, які весь час стояли за моєю спиною, не працювали, зай­мали по декілька посад та кабінетів, себе реалізувати за нових обставин та при нових можливостях. Час і люди нададуть і мені, і їм оцінку.

Хочу вибачитися перед тими, кого випадково чи невипадково образив, не приділив достатньої уваги. Хочу всім побажати зберегти те, що корисне зроблено, й зробити ще краще. Миру, добра, взаєморозуміння.

З повагою, в.о. ректора М.Х. КОРЕЦЬКИЙ

21січня 2013 року

Від редакції

Разом з Миколою Корецьким заяву на звільнення подала і його дружина - Світлана Корецька, завідувач кафедри транспортних технологій і технічного сервісу. Повністю звернення професора Корецького читайте на сайті: www.pika.rv.ua

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: