Берташ вирішив виторгувати собі посаду добробутом Рівненщини

Поки що дискомфортно себе почувають хіба бюд­жетники. Їх фінансовий документ досі не прийняли, а вже лютий-місяць. В той же час бізнес видихнув з полегшенням, адже не відчуває тиску - слугам народу нині не до того, вони “займаються людьми, які вийшли на майдани, бо втомилися жити в тотальній корупції та під тиском безгрошів’я й беззаконності”. Ось і виникає логічне, зовсім інше запитання: навіщо нам такий голова адміністрації зі свитою і його владою?

Але мова не про те... Ті, хто з кінця листопада слідкує за новинами, напевно, відзначили, що влада, починаючи від президента і закінчуючи депутатом-регіоналом найнижчого рівня, заграє з жителями України. Обіцяють (читайте - "дурять") вже два місяці. Обіцяли Євро­асоціацію, потім боротьбу з корупцією, потім покарати правоохоронців, і ще сотні на вітер випущених обіцянок, і все для того, щоб просто відтягнути час.

Саме відтягуванням часу займаються пан Берташ зі своїми однодумцями тих же два місяці. Спочатку Василь Михайлович робив вигляд, що події на Майданах Рівненщини його не стосуються, ігнорував прохання жителів області сісти за стіл переговорів. А коли розлючені люди зайшли в приміщення облдержадміністрації, він разом з найвідданішими взагалі зник. Скептики скажуть - злякався люті рівнян. Але є одне але: до цього можна було не доводити, і в день штурму РОДА можна було уникнути загострення політичної кризи в Рівненській області, якби “губернатор” звернувся до громади і пояснив, чому Україна дійшла до краю, і як він, очільник області, збирається вберегти від наслідків спустошливої політики Партії регіонів жителів краю та той бізнес, який ще залишився.

Замість того..., але нічого так і не відбулося

Кілька днів Василя Берташа шукали всією областю. Засідання він ігнорував, на зустрічі не ходив. От і 31 січня, коли депутати обласної ради чекали на зустріч із ним, Василь Михайлович перевіряв, як на Рівненщині борються зі сніговими заметами. Невже без його присутності грейдер сніг не зможе чистити!?

Але чому все так, на перший погляд, недолуго?

Стратегічно, верхівка Партії регіонів відтягує час. Спочатку сподівалися, що людям набридне стояти на Майдані, а як розійдуться в Києві, то й у Рівному конфлікт буде вичерпано. Потім марно ставили на погіршення погоди - морози не налякали людей ні в столиці, ні на Рівненщині. Зараз впроваджується сценарій підривної діяльності всередині Майданівського руху та заплутування українців створенням нових рухів, фракцій, громадських організацій, як от міжфракційне об’єднання “Європейський вибір”. Але втомлюючи супротивників своєю грою, регіонали втомлюються самі.

Важливо зрозуміти, що на домовленості і компроміси представники Партії Регіонів йти не будуть, адже для цього немає і не буде вказівки зверху. А вказівка зверху - це їх все, з цього розпочинається і на цьому закінчується політика їхньої партії.

Буде торгуватися? А чим?

На поступки Народної ради посприяє прийняття бюджету області на 2014 рік? Це звучить навіть смішно, адже в такому випадку вони торгуються добробутом жителів області задля здобуття політичних дивідендів. Запропонує розпустити обласну раду? То вона і так паралізована, адже депутати-регіонали не відвідують засідання. Пообіцяє не тероризувати майданівців, якщо вони звільнять адмінбудівлі? То вони і так не захоплені. Будівлі просто під охороною активістів, а чиновники мають вільний доступ до своїх кабінетів та виконання службових обов’язків. А що він попросить взамін? Беззаперечно, що повної капітуляції Рівнемайдану, на що він може навіть і не розраховувати. То навіщо переховуватися, а потім проводити показові зустрічі?

Просто більшість регіоналів Рівненщини вже “політичні трупи”, їх політична кар’єра завершується, згодом до них виникнуть питання щодо джерел статків. Отож, заговоривши про так звані переговори, нічого іншого, як просто відтягнути час, за мету собі не ставлять і чекають, що розпочнеться силове втручання, адже це їхній останній шанс втриматись за владні крісла.