Чому ми бідні?

Спершу потрібно зрозуміти, що будь­який міський кошторис є документом, “спущеним” із “верху”, і в якому реально на потреби саме міського господарства грошей є дуже мало. Так було, є і, напевно, буде, коли в державному бюджеті з доходами все добре, то й до місцевих кошторисів певні кошти на утримання житла, ремонт доріг, дитячі майданчики, зупинки та ще добру сотню різних потрібних громаді справ надходять. Тоді й місцева влада працює ефективно, і громадяни задоволені. Інша справа ­ розподіл бюджету в кризу, особливо таку важку, як нинішня. Для того, щоб місто не перетворилося у величезну непридатну для нормального життя руїну, потрібна не лише ефективна робота міської виконавчої влади, а й життєво необхідна плідна праця міських депутатів. Саме в часи кризи представники громади, яких усі ми обираємо, повинні дбати, щоб кожна бюджетна копійка була використана максимально ефективно.

Що для цього потрібно? Не так вже й багато. Бюд­жетом опікується комісія міської ради. Саме її члени розглядають та вносять корективи до міського кошторису і рекомендують сесії приймати те чи інше рішення, і, як правило, депутати приймають запропоновані комісією рішення. Тобто будь­який прорахунок бюд­жетної комісії міської ради наносить збитки всім нам ­ мешканцям Рівного.

Наведу простий приклад. Обласною радою в обласний бюджет було закладено субвенцію для міста на ремонт спортивних майданчиків 250 тисяч гривень. Натомість, без повідомлення депутатів, міськвиконком відмовився від них, і відповідно ці кошти міста не були використані в тій же сумі як співфінансування. Голова бюджетної комісії Едуард Галайчук знав про це, проте нічого не зробив, не винісши на розгляд комісії. Уже в 2014 році чиновники пояснювали це відсутністю міських коштів, але ж у місті знайшлись кошти на різного роду свята, на плакати, на виступи чиновників по радіо і телебаченню, на фінансування міської газети і т.п. Лише не на підтримку здорового способу життя молоді.

Інший приклад. До повноважень бюджетної комісії входить контроль за фінансами комунальних підприємств, затвердження річних фінансово­економічних планів, що має на меті забезпечити стабільний розвиток підприємств і контроль за використанням ними коштів. Проте за останні два роки головою бюджетної комісії не організовано розгляду цих планів та не проведено контролю за їх виконанням.

Інший приклад ­ про “чудову” роботу Казначейства по проведенню бюджетних платежів говорить міський голова, чиновники міськвиконкому, прості депутати, але щось не пригадую, щоб наша бюджетна комісія і безпосередньо її голова висловлювалися з цього приводу. Тут можна навести приклад депутатів обласної ради, які минулого року пікетували це саме Казначейство.

Загальна організація бюд­жетного процесу в місті Рівне ­ прямий обов’язок міської ради, в якій за цим процесом закріплена бюджетна комісія і яка безпосередньо організовує весь процес від розгляду та прийняття до виконання і контролю бюджету. Голова ж комісії ­ Едуард Галайчук, який останні два роки фактично самоусунувся від цього процесу, зайняв пасивну позицію і не забезпечив проведення жодного із вищеназваних етапів бюджетного процесу на нормальному рівні. Тому кошти міста були витрачені на заходи і об’єкти, які цікаві були чиновникам міськвиконкому, і не на реальні потреби та вимоги громадян. Так практично не виконана навіть третина побажань виборців, зареєстрованих після виборів в міській раді.

Думаю, що байдужість до долі грошей міської громади є неприпустимою, особливо сьогодні. У нинішньому році потрібно, як ніколи, фахово контролювати доходи та видатки міського бюджету, шукати механізми найбільш ефективного його використання, пропонувати нестандартні шляхи для того, щоб втримати ситуацію в обласному центрі.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: