Для того, щоб зрозуміти помилковість данного судження слід звернутися до законодавчих визначень. Отже згідно з ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреність, це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для ПРЕДСТАВНИЦТВА перед третіми особами. Представництво визначено ст.237 ЦКУ, як відносини в яких одна сторона зобов`язана або має право укласти угоди від імені другої сторони, яку вона представляє. До того ж представництво за довіреністю має цілу низку випадків, щодо його припинення ( ч.1 ст 248 ЦК): закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків; смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. А також згідно ст.249 ЦК передбачається право особи, що видала довіреність, у будь-який час скасувати її, тобто правовідносини за довіреністю мають тимчасовий характер. Виходячи з вищенаведеного, представництво за генеральною довіреністю не передбачає перехід права власності на автомобіль до представника, а надає йому право лише представляти інтереси власника автомобіля, при цьому представник має право виконувати тільки ті дії, які прямо визначені генеральною довіреністю. При цьому право власника автомобіля на володіння, користування і розпорядження своїм майном на власний розсуд генеральна довіреність не припиняє.
До того ж власник автомобіля має право на передачу автомобіля в заставу. Згідно з ч.2 ст.586 заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином при посвідченні генеральної довіреності на автомобіль, який пребуває в заставі, нотаріус виконує сукупність процесуальних дій, відповідно до приписів законодавства: встановлює особу, яка звернулася за виченням нотаріальної дії, за документами, передбаченими Законом; визначає обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, перевіряє цивільну правоздатність та дієздатність фізичної особи; встановлює дійсність намірів; витребовує свідоцтво про реєстрацію ТЗ, згоду заставодержателя на розпорядження автомобілем або довідку з банку про те, що зобов`язання власника автомобіля за кредитом виконані в повному обсязі.
Партнери 