Будемо просити, чи все-таки заробляти?

- На мою думку, “ділити бюджет” - це справа для влади далеко не головна, скажу навіть більше – ледве не остання. Річ у тім, що усі наші бюджети настільки мізерні, що для простих українців цей процес усі двадцять три роки проходив взагалі непоміченим. Владі, особливо обласній та міській, потрібно щоденно працювати над іншим – створенням нових підприємств. Наведу простий приклад. Не так давно я був на великій закордонній виставці, присвячений деревообробній галузі. Там було представлене обладнання, яке дозволяє виготовляти десятки та сотні видів продукції зі звичайної деревини. Після відвідин цієї виставки я побував на одному з найкращих деревообробних підприємств нашого регіону і жахнувся. Те обладнання, яке вони використовують, за кордоном уже давно б відправили на металобрухт. Ось і виходить, що ми маємо величезні лісові масиви, а продаємо на експорт ліс-“кругляк”. Постає питання: як побудувати в області новітні деревопереробні підприємства? Обладнання справді коштує недешево. Однак, хіба в нас не має на Рівненщині людей, які мають кошти? Є. Візьмемо для прикладу хоча б так званих “бурштинокопачів”. Що, представники нашої місцевої влади не знають цих людей? Думаю знають чудово. Невже не можна запросити їх і сказати – ви порушуєте закон, а натомість є шанс зробити корисну справу для всіх мешканців області – купіть обладнання, збудуйте підприємство, створіть сотні нових робочих місць, платіть чесно податки та зарплатню працівникам, і вам буде дякувати громада. Впевнений, знайдуться люди, які відгукнуться на такий заклик, і область отримає нові виробництва, а це додаткові мільйони в бюджет.

Взагалі ж, невміння використати ті можливості, які є в нас і призвели до нинішньої кризи. Замість того, щоб говорити про реформи, та весь час бігати по різних міжнародних установах з проханнями дати нам якісь гроші, потрібно, спираючись на власні можливості - а вони в нас дуже і дуже значні - розвивати власну економіку. Тільки тоді до України будуть ставитися з повагою. У світі шанують сильні, промислово розвинені держави, а до слабких, деградуючих країн ніхто не тільки поваги, але й співчуття не має. Так що у нас усіх вихід лише один – потрібно ставати сильними, іншого шляху просто не має.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: