Все життя – боротьба

«За мільйон і я б не зробила, – відповіла Мати Тереза, – тільки безплатно! З любові до Христа!»

У полишеній будівлі серед куп сміття вона заснувала школу для нікому не потрібних дітей – немовлят зі смітників, маленьких інвалідів та сиріт, що поклало початок системі дитячих притулків ордену Милосердя. Однак її подвижництво не обмежилося дітьми вулиці та організацією шкіл. Вона взяла на себе місію допомагати вмираючим. Перша жінка, яку Мати Тереза підібрала просто на залитій помиями бруківці, була обгризена щурами і мурахами, але ще жива. Жодна лікарня не хотіла її приймати, однак Мати Тереза не відступилася й заявила, що не покине нещасну, поки та не помре.

У Калькутті сотні бідняків помирають просто неба, на вулицях, і звістка про блаженну монахиню, яка кудись стягує помираючих безхатченків, дісталася міських властей. Муніципалітет виділив їй порожній храм, присвячений індійській богині Калі, й у велетенському приміщенні, де колись тримали жертовних тварин, розташувалися вмираючі бідняки. Там виник «Дім для помираючих», де приреченого на смерть бідняка оточували любов’ю і турботою, аби він міг завершити свої дні гідно. Зворушені любов’ю Матері Терези, сюди стікалися благодійники з усього світу, і вони тут мали певність, що їхні гроші справді потраплять до потребуючих.

Їй казали: «Ви лікуєте наслідок, а не причину. Ви затикаєте дірки. Ваш труд потопає в океані проблем, які можуть бути вирішені лише спільними зусиллями на державному рівні». Вона не сприймала таку критику і вважала, що діє у повній відповідності до букви й духа Писання, де Христос сказав: «Я був голодний – і ви Мене нагодували; Я був спраглий – і ви Мене напоїли; був чужинцем, і ви прийняли Мене, був нагий, і ви одягнули Мене, був хворий, і ви відвідали Мене, був у в’язниці, і ви прийшли до Мене».

І тому, видужуючи в лікарні після чергового інфаркту, у своєму щоденнику вона писала: «Що для мене Ісус?… Ісус – це…» І далі – вражаючий перелік: «Слово, яке треба вимовити. Світло, любов,мир… Ісус – голодний, якого потрібно нагодувати, спраглий… бездомний. Хворий. Самотній! Небажаний! Прокажений! Жебрак! Сліпий! Каліка! Ув’язнений!» – І, що вже геть дивне: «Ісус – це людина із зачерствілим серцем, якій треба допомогти його пом’якшити».

Притулки, лікарні, лепрозорії були потім, а на початку свого шляху вона страждала від самотності, й попервах їй доводилося лягати спати голодною. Але вже за три роки, 1949 р., як і належить великим починанням, до неї приєдналися 12 послідовниць, головно її попередні учениці, а 1950 року орден Місіонерок Любові був визнаний Римом.

Життя цих добровольців складне й одноманітне. Їхня власність – сарі, сандалії та худий матрац. Їхнє життя – це чудеса терпіння й витривалості, безкінечний тренінг любові, який починається о 4-й ранку з молитви Франциска Ассізького:

Господи, дай мені сил

Утішати, а не бути втішеним,

Розуміти, а не бути сприйнятим,

Любити, а не бути любимим…

Бо віддаючи, ми отримуємо,

І прощаючи, дістаємо прощення.

Те, що починалося як орден із 12 осіб, зараз налічує 300 тис. співпрацівників, які працюють у 80 країнах світу, займаючись там дитячими будинками, клініками для лікування СНІДу, лепрозоріями.

1979 року Мати Тереза була нагороджена Нобелівською премією миру. Приймаючи цю нагороду в ім’я «небажаних, нелюбимих і не приголублених», вона була вбрана в те саме сарі, яке було на ній у день заснування ордену. А засоби, які мали бути витрачені на бенкет, вона попросила переказати «моїм людям».

Полем її діяльності були гарячі точки планети: Північна Ірландія, Південна Африка, Ліван тощо. 1982 року під час облоги Бейрута Мати Тереза переконала армію ізраїльтян і палестинських партизан припинити стрілянину, аби дати їй час вивезти 37 дітей, замкнених у фронтовому шпиталі.

Вона називала себе олівцем у руці Бога, а її думки та висловлювання можна знайти не тільки в численних виданнях, а й у течці меню індійського ресторанчика, а також – на стіні заснованого нею притулку для вмираючих, хворих на СНІД.

Заповіді Матері Терези

Мати Тереза ніколи не прагнула бути популярною. Вона просто робила людям добро. Коли її не стало – планета осиротіла. Але вона залишила нам свої заповіді:

1. Так, люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні.

І все ж, люби їх!

2. Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві.

І все ж, твори добро!

3. Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів.

І все ж, добивайся успіху!

4. Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть.

І все ж, твори добро!

5. Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим.

І все ж, будь щирим і відкритим!

6. Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить.

І все ж, будуй!

7. Люди потребують допомоги, але вони ж стануть дорікати тобі за неї.

І все ж, допомагай людям!

8. Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержиш жорстокий удар.

І все ж, віддай світу найкраще, що в тебе є!

Життя - це можливість, використай її.

Життя - це радість, відчувай її.

Життя - це краса, дивуйся їй.

Життя - це насолода, скуштуй її.

Життя - це сон, розгадай його.

Життя - це виклик, зустрінь його.

Життя - це обов’язок, виконай його.

Життя - це скарб, цінуй його.

Життя - це гра, грай у неї.

Життя - це багатство, збережи його.

Життя - це любов, радій їй.

Життя - це таємниця, пізнай її.

Життя - це обіцянка, виконай її.

Життя - це скорбота, подолай її.

Життя - це гімн, заспівай його.

Життя - це боротьба, прийми її.

Життя - це драма, стань з нею віч на віч.

Життя - це пригода, віддайся їй.

Життя - це успіх, твори його.

Життя занадто цінне, не знищуй його.

Життя - це життя, захисти його.

Заповіді доброти

Бути добрим – це забути про себе самого, щоб думати за інших.

Бути добрим – це пробачати, пам’ятаючи, що слабкість людська є сильніша від злості.

Бути добрим – це мати милосердя для слабкості інших людей і пам’ятати, що ми не є кращими від інших, навіть в їхніх ситуаціях ми були б, може, ще гірші.

Бути добрим – це закрити очі на прояви невдячності.

Бути добрим – це давати навіть тоді, коли нічого не отримуємо, посміхаючись до тих, які нас не розуміють, навіть недооцінюючи нашої доброти.

Бути добрим – це вчинити зі свого життя дар для інших, навіть лучити з працею кожного дня клопоти ближніх.

Бути добрим – це приглушити біль власного серця і посміхатися завжди.

Бути добрим – це погодитися на те , що чим більше будемо давати, тим більше від нас будуть очікувати.

Бути добрим – це згодитися на те, що не затримуємо нічого для себе, за винятком радості, яка випливає з чистого сумління.

Бути добрим – це визнати у великій простоті, що правдиво добрим є тільки БОГ.

Роздуми Матері Терези

Я просила Бога позбавити мене гордості,

і Бог відповів мені - ні.

Він сказав, що гордости не позбавляють - від неї відмовляються.

Я просила Бога дарувати мені терпіння,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що терпіння з»являється в результаті випробувань, його не дають, а заслуговують.

Я просила Бога подарувати мені щастя,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що дає благословення, а чи буду я щаслива, чи ні - залежить від мене.

Я просила Бога вберегти мене від болю,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що страждання відвертають людину від світських турбот і привертають до Нього.

Я просила Бога, щоби дух мій ріс,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що дух мусить вирости сам.

Я просила Бога навчити мене любити усіх людей так, як Він любить мене.

Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого треба просити.

Я просила сил - і Бог послав мені випробування, щоби загартувати мене.

Я просила мудрості - і Бог послав мені проблеми, над якими мені треба ламати голову.

Я просила мужності - і Бог послав мені нещасних, які потребують моєї допомоги.

Я просила благ - і Бог дав мені можливості.

Я не одержала нічого того, що ХОТІЛА - я одержала все, що мені ПОТРІБНЕ!

Бог почув мої молитви.

Запам’ятай!

Крик - народжує грубість;

Обман - народжує недовір’я;

Непрощення – народжує озлобленість;

Посмішка - розтоплює лід;

Покаяння - пом’якшує покарання;

Прощення – приносить полегшення;

Відкритість - викликає довіру;

Турбота - наповнює життя змістом;

Посієш бажання – пожнеш вчинок;

Посієш вчинок – пожнеш звичку;

Посієш звичку – пожнеш характер;

Посієш характер - пожнеш долю.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: