Куди рухається рівненський громадський транспорт?

Впровадження цієї схеми оплати за проїзд повинно було б надати можливість «вивести з тіні» доходи власників маршруток. В свою чергу, це мало б призвести до збільшення надходжень в бюджет від перевізників. В перспективі, це забезпечило б прозорість під час визначення економічно рентабельного тарифу на проїзд в міському громадському транспорті. Ініціатори введення «єдиного квитка» йшли далі і пропонували встановлювати кілька тарифів для перевізників, що працюють на різних маршрутах. Ідея була гаряче підтримана міською владою і почала втілюватися. Пройшло чотири роки і з’явилася інформація, що фірма, яка повинна була впроваджувати проект «єдиного квитка», готує позов до міської влади Рівного на кілька мільйонів гривень (наразi, точна сума не відома). Річ у тім, що самого «єдиного квитка» ніхто в Рівному так і не побачив.

Для того, щоб зрозуміти, чому з цього проекту нічого вийшло, автор взяв інтерв’ю у заступника міського голови з економічних питань, Сергія Васильчука.

- Отже, що стало на заваді реалізації цього перспективного проекту?

- В першу чергу недоліки нашого законодавства. Справа в тому, що паралельно з нами такий самий проект почали впроваджувати в столиці, і вже через кілька місяців роботи «Київпастранс» був оштрафований ДФС. Річ у тім, що Верховна Рада повинна була прийняти зміни до кількох законів. Однак, до цього часу, парламент їх не розглянув. До того ж, є претензії до наших партнерів, які повинні були впроваджувати той самий «єдиний квиток» в Рівному. Вони обіцяли, що за власні кошти куплять для міста тролейбуси на дев’ять мільйонів доларів. Безпосереднє встановлення терміналів в маршрутках та тролейбусах та деякі інші роботи по цьому проекту коштували б фірмі ще шість мільйонів доларів. В той же час, їх дохід становив би 6% від вартості проїзду. Коли тільки починався проект і курс долара був 8 гривень, то дійсно, ці інвестиції окупилися б. Однак, при курсі 26 грн. це вже нереально. Тому «єдиний квиток» так і залишився проектом.

- Чи реально, що міський бюджет буде змушений платити мільйони, як компенсацію за збитки нездійсненого проекту?

- Думаю, що нам не доведеться цього зробити. Річ у тім, що інвестиційні зобов’язання не виконані. В першу чергу, по купівлі нових тролейбусів для нашого комунального підприємства «Рівнелектротранс». Таким чином, і компенсувати немає що.

- Проект «єдиного квитка» похований?

- Не думаю. Коли Верховна Рада прийме зміни до законодавчих актів, тоді можна буде до нього повернутися. Хоча звісно будуть проблеми з його втіленням. Власники маршруток категорично проти «єдиного квитка». Взагалі, ситуація з громадським транспортом в наших містах парадоксальна. Схема, за якою в містах (де немає метро) левову частку перевезень здійснюють приватні маршрутки, збереглася хіба що в африканських країнах. Так, переважна більшість рівненських маршруток належать маленьким фірмам та приватним підприємцям. Машини, здебільшого, старі та маленькі. Величезна кількість на вулицях саме цих маршруток призводить до хронічних «пробок». Ситуація з комунальним громадським транспортом не набагато краща. В Рівному тролейбусний парк застарілий, на його кардинальне оновлення грошей в міському бюджеті немає. Це при тому, що на галузь «тисне» необхідність перевозити величезну кількість пільговиків. Таким чином, навіть у віддаленій перспективі говорити про наближення нашого громадського транспорту до європейського рівня не доводиться. Що ж стосується Верховної Ради, то навряд чи вона буде дуже поспішати зі змінами в законодавстві, які б дали можливість легалізувати в містах «єдиний квиток». Логіка проста – при введенні «єдиного квитка» постане питання щодо компенсації усім власникам маршруток витрат на перевезення пільговиків. За дуже приблизними даними, тільки в Рівному за рік ця сума може скласти від 50 до 100 мільйонів гривень. Хто буде платити ці гроші – невідомо.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: