Подвійний ТАЛАНТ Андрія СТАСЮКА: успішний бізнесмен і рок-музикант

«В нашій країні успіх у бізнесі – це ще, крім тяжкої праці, і везіння»

- Андрію, що Вас мотивувало зайнятися будівельним бізнесом? Можливо, у Вас є вища освіта відповідного профілю?

- До будівельного бізнесу я потрапив не одразу. В мене дві вищі освіти за фахом «Викладач психології, психолог» та «Мистецтвознавець». Як бачите, за освітою я не будівельник. От друзі мої, в основному, всі будівельники і навчалися у «воднику». Але так склалося, що я пов’язав своє життя з будівельним бізнесом, а їх життя розкидало, як часто буває, куди кого…

- Хотілося б з’ясувати, з яким фінансовим капіталом Ви започаткували власну справу?

- Мій стартовий капітал був надзвичайно малим. Я шість років - двічі по три - працював у філіях двох потужних мережевих корпорацій, які займалися будівництвом. Одна з них мала російське коріння, інша - українське. Можливо, я б і далі працював там, але бюрократичні правила гри не дозволяли мені розвиватися самостійно, що спонукало мене до створення власної фірми - ТОВ «Класкомбуд». На час її відкриття в мене був досить незначний стартовий капітал - 10 тисяч гривень.

- Не побоюся припустити, що історія Вашого успіху може стати в майбутньому корисним навчальним посібником для бізнесменів-початківців.

- Як відповідь на це питання згадаю слова одного свого хорошого товариша, який мешкає в Австрії. Він упевнений, що дуже важливу роль у бізнесі - більшу, ніж відповідна освіта, практичний досвід і успіхи в роботі - відіграє везіння. Без везіння, вважає мій друг, нічого не вийде. З ним можна погоджуватися, можна сперечатися. Особисто я не заперечую той факт, що успіх приходить передусім до тих, хто наполегливо працює. Але в нашій країні успіх у бізнесі - це ще, крім тяжкої праці, і везіння. Тобто, можна почати бізнес і жертовно працювати, але можуть виникнути обставини, які постійно заважатимуть, або ж просто не вистачить упевненості в собі і на якомусь етапі ти зламаєшся.

У грі під назвою «Бізнес» я, як провідний гравець, роблю ставки. Для мене це завжди ризик, бо неможливо стовідсотково передбачити, чи приведуть твої дії до успіху та стимулюють розвиток твоєї справи, чи навпаки - ти понесеш втрати і ставка не виправдає сподівань. Наприклад, в умовах економічної кризи відкриття нового відділення підприємства є кроком ризикованим та виглядає недоцільно, бо потребує суттєвих фінансових затрат і затрат часу та не гарантує успіху в майбутньому. Тим не менше, розуміючи, що без ризику немає успіху, я йду на такі кроки. І якщо пощастить, то з часом отримаю як винагороду можливість розвивати власну справу та зміцнювати позиції підприємства на ринку.

«Цікаво бути креативними новаторами, оригіналами

і першовідкривачами»

- Яким будівельним матеріалам надаєте перевагу: вітчизняним чи імпортним?

- Основним критерієм вибору продукту є його висока якість. Часто ми надаємо перевагу саме українському виробнику, продукція якого має відмінну якість при доступній закупівельній ціні, тоді як продукт зарубіжного виробництва в умовах нестабільного курсу долара коштує дорожче і має при цьому аналогічну якість.

- Ви закуповуєте вже розкручені брендові продукти чи намагаєтеся вести промоутерську роботу для стимулювання попиту на менш відомі, але якісні будматеріали?

- Ми майже завжди стараємося брати не розкручені продукти і самі розкручуємо їх. Кожного року вводимо в будівельну практику продукт, який мало відомий або зовсім не відомий в Україні. Звісно, його просування на ринку - це певні затрати коштів і часу, але ми йдемо на це, щоб потім отримати приємний результат. А саме - мати перевагу перед іншими продавцями будівельних матеріалів у тому, що цей продукт є тільки в нас. Нам цікаво бути креативними новаторами, оригіналами і першовідкривачами. На мене зараз працює менший колектив із більшою віддачею, вищою продуктивністю, правильним підходом та професійним консультуванням. До того ж, ми використовуємо схему об’єктного продажу. Тобто, не чекаємо, поки до нашого складу чи магазину прийдуть покупці, а самі рухаємося на будівельні об’єкти, які є цими покупцями.

- Чи є в підприємства оптова база, магазин або торгівельні точки?

- В межах Рівного маємо склад і офіс. Минулого року відкрили відділення в Сарнах - щось середнє між оптовою базою і магазином. У цьому відділенні більший асортимент товару, який включає позиції, відсутні в Рівному: вікна, міжкімнатні двері тощо.

- Розкажіть, Андрію, про будівельні товарні групи, представлені на Вашому підприємстві.

- Товарні групи, з якими ми працюємо, можна розділити на видові категорії: покрівельні матеріали, гідроізоляційні матеріали та теплоізоляційні матеріали. Ми ніколи не займалися стінами, цеглою, блоками. Наша діяльність охоплює лише ті види будівельних матеріалів, які я назвав. Зараз вводимо нові товарні групи, а саме: вікна, двері, паркет, ламінат, «внутрянку» - оздоблювальні матеріали, що використовуються для облаш­тування внутрішньої частини приміщення.

«Чим менше працівників, тим ефективніша робота кожного з них»

- Наскільки чисельний Ваш колектив?

- Колектив у нас невеличкий, усього вісім чоловік.

- Який віковий діапазон працівників підприємства?

- Від 25 до 35 років, молоді працівники - молода команда. При створенні колективу я дотримувався принципу: чим менше працівників, тим ефективніша, більш самовіддана робота кожного з них. Але я не прихильник того, щоб завантажувати роботою людину настільки, щоб вона була змушена шукати способи уникнути виконання частини посадових функцій через те, що фізично вже не спроможна виконувати їх у повному обсязі. В кожної людини має бути право на відпочинок і вільний час для вирішення питань особистого чи сімейного життя.

- Ваші працівники були найняті на роботу вже підготовленими до менеджерської діяльності у сфері торгівлі чи Ви на перших порах допомагали новачкам у їхньому професійному становленні?

- Більшість наших працівників прийшли до нас зовсім з інших сегментів бізнесу та не мали достатніх навиків і необхідного досвіду, тому ми навчали їх основам нашої справи. Навчання проходило як у формі лекційних занять, які проводив я особисто, так і в формі виїзних семінарів.

- Існує така думка, що капітальне будівництво першим реагує на оздоровлення економіки у вигляді підвищеного попиту на будматеріали. Чи відчули Ви, Андрію, за останні три роки, що наша країна потрошку виходить зі стану економічної стагнації?

- На сьогоднішній день я не можу сказати, що будівництво йде масово, масштабно і стрімкими темпами. На мою думку, будівельна галузь набагато б інтенсивніше розвивалася, якщо б у нас були адекватні ціни. Спираючись на особисті дослідження, можу заявити, що в Рівному - одні з найвищих цін в Україні на некомерційне житло та некомерційне будівництво. Для порівняння: в Хмельницькому та Івано-Франківську середня вартість одного квадратного метра квартири в межах 7000 гривень, тоді як у нас - близько 11000. Будівництво чутливо реагує на купівельну спроможність громадян та рівень їхнього попиту на житло. За наявності позитивних показників воно швидко розвивається, динамічно проходить сам процес спорудження нових будівель, стабільно наповнюється бюджет будівельних компаній. І навпаки: коли гроші знецінюються і люди побоюються витратити всі свої заощадження на придбання житла, щоб завтра не залишитися без нічого взагалі, будівництво переживає застійні явища.

- Тільки не в північних районах Рівненщини, де повсюдно будують котеджі нелегальні бурштиностарателі. Найбагатші з них вже скупили земельні ділянки і забудовують елітною нерухомістю околиці Рівного.

- Всі так думають, але я не схильний жити стереотипами. Вважаю, що на Поліссі не все так добре. Загалом, ніякого відношення до бурштину я не маю, тому не можу коментувати це питання. Напевно, він є і за багато років його можна було накопати та десь тримати у сховку. Знаю, що тамтешні люди раніше могли викласти за престижну нерухомість, круті автомобілі або покращені умови життя набагато більше грошей, ніж зараз. Крім того, спостерігається відтік робочої сили з північних теренів області на заробітки за кордон. Тому не думаю, що там все так добре.

«Ніколи не чекаємо, поки клієнт прийде до нас – самі йдемо до клієнта»

- Процентні ставки за іпотечними кредитами, які пропонують банки в Україні, мають тенденцію до зниження, але все одно залишаються досить високими, а самі кредити не завжди є доступними.

- В нас взагалі якось дивно відбувається в країні. Так, раніше банки кредитували житлове будівництво, а тепер відмовляють у кредитах: буцімто, часто бувають махінації, новозбудовані будинки не здаються вчасно, через що вони бояться втратити свої кошти. Але ж ті самі банки продовжують кредитувати вторинний ринок нерухомості, провокуючим цим підвищення цін. Виходить нонсенс: на вторинному ринку ціни вищі, ніж на первинному. Насправді в ідеалі все повинно бути інакше. В людей має бути купівельна спроможність, підкріплена іпотечним кредитуванням - тоді б у нашій країні нові будинки росли б, як гриби після дощу. На жаль, сьогодні ми не бачимо бажаної позитивної динаміки в житловому будівництві, попри напрацьований в Україні досвід іпотечного кредитування в рамках державної програми «Доступне житло 70/30». Її масштаби дуже незначні, а одна ластівка, як відомо, весни не робить.

- Поділіться, будь ласка, секретами успішного ведення свого бізнесу.

- Основним принципом, за яким ми працюємо, є принцип об’єктного продажу. Ми ніколи не чекаємо, поки клієнт прийде до нас - самі йдемо до клієнта. У спілкуванні з клієнтом найважливішим моментом є професійна консультація. З огляду на це я стараюся навчити всіх своїх працівників грамотно та доступно інформувати клієнтів про асортимент товарів, які ми пропонуємо. На одному з перших місць перед нами стоїть завдання створити комфортну атмосферу у відносинах «продавець-клієнт». Ці відносини починаються з етапу консультування, охоплюють визначення і замовлення покупцем необхідних йому будматеріалів, доставку та післяпродажний супровід товару. Весь цей час клієнт повинен відчувати спокій, надійність та відповідальність з нашої сторони. Тому і назвали нашу фірму «Класкомбуд» - «Класика комфортного будівництва».

- Два крила Вашого життя - бізнес і рок-музика - асоціюються в мене з поетичними рядками Максима Рильського:

У щастя людського два

рівних є крила:

Троянди й виноград,

красиве і корисне.

На мою думку, ці слова відомого українського поета найбільш яскраво виражають сутність щастя та сенсу людського буття.

- Дійсно, як людина, що присвятила себе і бізнесу, і музиці, не можу не погодитися з таким розумінням щастя. Сенс людського життя - це ті цінності, які реалізують люди у своїх вчинках. У засобах масової інформації та в Інтернеті нам весь час нав’язують споживання матеріальних цінностей. А я вважаю, що основна місія людини на землі - розвиватися духовно. Духовний розвиток людини можливий лише за умови, що вона не буде обмежуватися примітивними інтересами на кшталт «робота і дім», а шукатиме інші джерела натхнення та задоволення для душі. Я порівнюю менталітет наших громадян із менталітетом громадян зарубіжних країн і переконуюся в тому, що останні не є рабами стереотипів: вчасно одружитися, купити хорошу іномарку або побудувати власний будинок. Ні - вони інші, тому легко надають перевагу більш дешевому автомобілю та їздять на ньому, не переймаючись тим, що подумають про них колеги, друзі чи родичі. Вкладають зароблені кошти в подорожі, де наповнюють своє серце і свідомість новими емоціями та враженнями. Крім того, за кордоном, приділяючи велику увагу здоровому способу життя та красі свого тіла, систематично займаються спортом.

«Знайшов себе в музиці, з 15 років вона стала

сенсом мого життя»

- За кордон, Андрію, Ви їздите у творчі тури чи у бізнесових справах?

- Я їжджу у бізнес-справах або як турист. Мені дуже подобається виїжджати за межі України, щоб побачити спосіб життя іншого народу, познайомитися з його архітектурою, культурною спадщиною, долучитися до неї, проаналізувати поведінку та менталітет іноземних громадян, поласувати смачними стравами зарубіжної кухні. Їжджу за кордон і на концерти відомих груп. Так, нещодавно ми з друзями відвідали виступ відомої американської рок-групи у Варшаві. Щодо власних творчих турів за кордон, то поки що їх не практикуємо, виступаємо з концертами лише в Україні.

- Чому Ви не стали професійним музикантом, а розриваєтеся між бізнесом та музикою?

- Я встигаю без особливого напруження приділяти увагу двом основним справам свого життя - бізнесу та рок-музиці. Хочу відзначити, що майже всі ділові люди мають якесь хобі. Хтось знаходить себе в риболовлі, полюванні або лижному спорті. Я знайшов себе в музиці - з 15 років вона стала сенсом мого життя, великим захопленням, яке я сприймаю як другу професію. «Пісня і праця - великі дві сили» - писав геніальний українець Іван Франко, маючи передусім на увазі народну пісню. Рок-музика мене приваблює, по-перше, своїм потужним впливом на широку молодіжну аудиторію; по-друге, доступністю, як і народна пісня, для непрофесійних виконавців; по-третє, можливістю індивідуальної та колективної імпровізації.

- Що народилося раніше - Ваш бізнес чи група «GUNDG»?

- Музична група в моєму творчому житті була не одна, вони реінкарнували кожен раз, відроджувалися заново. Група «GUNDG», в якій я зараз граю в нинішньому складі, народилася три роки тому. Але, якщо брати глобально, то раніше народилася музика, захоплення нею.

- Напевне, Ви пишете тексти пісень для групи «GUNDG»?

- Так, переважну частину пісень українською та англійською мовами, виконуваних нашим рок-колективом, написав я. А вірші пишу на російській під псевдонімом. Свої поетичні та прозові твори розміщую на власному творчому сайті «Мир мислей Андрея Смерина».

- Ви гарно і молодо виглядаєте. Мабуть, завдяки спорту?

- Так, я бігаю. Люблю бігати, тому що біг дозволяє мені переключитися на інші думки, розслабляє мій мозок, коригує мій зовнішній вигляд - вагу тіла та його форму, дозволяє виглядати молодшим.

- Ваші улюблені страви.

- Найбільше подобається готувати і смакувати м’ясні страви.

- Ваш сімейний статус.

- Зараз я не одружений. Від першого шлюбу маю дитину - любу донечку, якій на днях виповниться вісім років. Ми з нею добре розуміємо одне одного, знаходимося в тісному контакті, розділяємо інтереси одне одного, зокрема вона мої в музиці. У свої вісім років дитина вже слухає таку музику, як рок і важкий рок. Не знаю, яку стежку в житті обере моя донечка, але найбільше я б хотів, аби вона виросла достойною людиною, мала свою голову на плечах і власний погляд на речі, який не залежатиме від думки та порад оточуючих

- Вам подобається жити і працювати в Рівному?

- Я дуже люблю Рівне. В мене вже не раз була можливість виїхати звідси в інше місто. Деякий час жив і працював у Львові та Києві, але тільки Рівне я сприймаю як свій дім. На енергетичному рівні джерело всієї моєї суті, моєї внутрішньої природи знаходиться саме в цьому місті. Подібні відчуття я мав лише в Польщі, у Вроцлаві. Там теж якась неповторна аура і до болю рідна атмосфера спокою.

- Дякую за цікаву розмову.

Нова формація важкого звуку

Група «GUNDG» утворилася на початку 2014 року на базі групи «GUN`G», заснованої 19 січня 2001 року в Україні. Після розпаду «GUN`G» в 2008 році та зміни свого складу група під новою назвою, додавши до старої букву «D», через кілька років повернулася на концертні майданчики з рок-музикою у стилі Progressive Мetal (піджанр Heavy metal).

Слово «ґандж», що стало назвою рок-групи, часто застосовується в українській літературі в значенні «вроджений або набутий недолік (вада) людини». Група використовує це слово для позначення пороку людини і суспільства в цілому. Своїми піснями рок-музиканти намагаються привернути увагу слухача до того, що відбувається повсюдно - деморалізація індивіда та розкладання моралі в сучасному суспільстві, порочні мотиви, які ним рухають. Людина здатна лише тоді побороти і переступити свою порочну сутність, коли усвідомлює її коріння та причини.

Основна ідея інструментальних композицій рок-гурту GUNDG: «Наші демони живуть всередині нас самих і ніхто, крім нас, не в силах їх контролювати і подолати». «GUNDG» у своїх піснях намагається знайти витоки проявів людських вад, щоб допомогти всім своїм шанувальникам усвідомити і духовно перерости цю сутність.

Склад групи GUNDG:

Андрій Стасюк - вокал, гітара;

Артем Корнєсов - ударні;

В’ячеслав Яковлєв - бас.

Більш докладну інформацію про групу GUNDG шукайте на офф-сайті колективу: http://gundg.xyz; VK: vk.com/gundg; у Facebook: www.facebook.com/gundgmetal. Встановити контакт можна через VK: vk.com/smerin; vk.com/kornesov. Моб. тел.: (067) 383-15-06 - Артем

Прогрес-метал (англ. Progressive metal - прогресивний метал) - різновид Хеві-металу (англ. Heavy Metal - важкий метал) - жанру рок-музики, першого та початкового напрямку металу. Зазвичай цим словом називають «класичний» метал в тому його вигляді, в якому він був створений в 1970-і роки такими групами, як Black Sabbath, Deep Purple і Judas Priest.

Прогрес-метал поєднує складні композиційні структури, химерні музичні розміри та інтригуючу техніку гри на музичних інструментах. Високий рівень професіоналізму музикантів часто комбінується з ліричним у формі концептуальних епічних текстів, результатом яких є досить довгі пісні та концептуальні альбоми. На відміну від поп-музики, комерціалізація як така, майже не торкнулася рок-музики. Тому в Україні рок-музиканти розглядають «рок» як чисте мистецтво.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: