БУРШТИНОВИЙ АПОКАЛІПСИС: Чи переможе здоровий глузд?

Шановні представники ОБСЄ вважають ситуацію, що склалася, дикою та неймовірною

– Внаслідок немотивованого і незрозумілого рішення облради, – зазначив Дмитро Євгенович Тяглій, – склалася безпрецедентна ситуація, яка суперечить європейським нормам цивілізованого ставлення до довкілля та здоров’я людей. Після неочікуваної відмови облради наше підприємство відвідала група представників Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

До речі, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні – це авторитетна міжнародна структура, яка вже майже 20 років сприяє реалізації в нашій країні багатьох проектів за різними напрямами, в тому числі з охорони довкілля. Українське представництво ОБСЄ щодня проводить ретельний моніторинг політичної і соціально-економічної ситуації в Україні та збройного протистояння на сході країни. Співробітники ОБСЄ звернули увагу на прямий виклик європейським цінностям – відмову Рівненської облради в наданні держпідприємству «Бурштин України» погодження на здійснення відновлювальних робіт (рекультивації) на порушених землях, які вже більше нагадують мертві місячні ландшафти.

Гості з ОБСЄ поінформували керівництво держпідприємства, що 15 березня обов’язково будуть присутні на сесії облради, аби на власні очі побачити депутатів, які готові відмовитись від 16 мільйонів доларів закордонних інвестицій у порятунок природи рідного краю. Шановні представники ОБСЄ вважають ситуацію, що склалася, дикою та неймовірною для держави, яка, декларуючи відданість європейському курсу, не вживає дієвих заходів для запобігання екологічній катастрофі в північних районах Рівненщини, де проживають десятки тисяч людей.

Керівництво ДП «Бурштин України» звернулося безпосередньо до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі з клопотанням направити своїх представників для участі в роботі сесії облради, на якій 15 березня повторно розглядатиметься питання про надання підприємству спеціального дозволу на користування надрами. Можливо, присутність у залі представників Кабміну змусить депутатів повернутись обличчям до проблем довкілля і ухвалити позитивне рішення, що буде найпереконливішим виявом зацікавленості народних обранців у найскорішому виконанні постанови Кабінету Міністрів України № 1063 «Деякі питання реалізації Пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину».

Непродумане і безвідповідальне блокування Рівненською облрадою надання ДП «Бурштин України» погодження на користування надрами може стати підставою для судового позову на мільйон доларів до держави Україна з боку американського інвестора – компанії «Уорлд Ембер Корпорейшн», про що вона ще восени 2018 року повідомила в.о. генерального директора держпідприємства Дмитра ­Тяглія. Зокрема, американці висловили своє невдоволення тим, що підготовчі роботи до реалізації інвестпроекту розтягнулись на два роки, у зв’язку з чим вони несуть значні невиробничі витрати на оплату праці найнятих фахівців, придбання й оренду техніки та її охорону.

Україна могла би стати світовим хабом

з видобутку та продажу «сонячного каменю»

Україна могла би першою вивести бурштиновий ринок у легальну площину і стати світовим хабом з видобутку та продажу «сонячного каменю. Здавалось би, все просто – треба тільки належним чином організувати видобуток та забезпечити рекультивацію земель державного лісового фонду, на яких він проводиться, встановити, як і в інших галузях добувної промисловості, певні правила та норми. Але жодна українська влада не захотіла цього робити. В результаті склалася жахлива ситуація, коли в Україні майже два десятиліття розкрадаються запаси бурштину, по-варварськи знищуються ліси, ціла галузь економіки пішла в тінь. Досить просто приїхати на Волинь і на власні очі побачити та оцінити нелегальні клондайки, щоб зрозуміти справжні масштаби тіньової економіки.

«Ніхто тут не працює офіційно, десятки тисяч людей зайняті в нелегальному бізнесі, – ділиться враженнями екс-нардеп Єгор ФІРСОВ у своїй статті «Як зупинити бурштиновий апокаліпсис?» («Цензор.НЕТ», 21.08.2018). – Цілі райони живуть виключно бурштиновим промислом. Великі родовища зосереджені в трьох областях – Волинській, Рівненській та Житомирській, в основному – ближче до білоруського кордону. Точну кількість нелегальних клондайків знає, напевно, тільки поліція, але можна точно сказати, що їх десятки.

Кожен такий клондайк – це величезний простір знищеного лісу, кожен квадратний метр якого розмитий водою з мотопомп і проціджений через сачок. Бурштин легше води, тому добувають його досить примітивним способом – просто розмивають ґрунт водою та проціджують рідину. Камені залишаються в сітці. Такий видобуток перетворює землю на позбавлену ознак життя пустелю, у якій довгий час нічого не буде рости. На практиці це виглядає жахливо».

За останні чотири роки держава так і не взялася

за системне вирішення бурштинової проблеми

На думку в.о. генерального директора ДП «Бурштин України» Дмитра ТЯГЛІЯ, за останні чотири роки держава так і не взялася за системне вирішення бурштинової проблеми. Відсутня координація між виконавчою та законодавчою владою, між центральними органами влади та місцевими, що призвело до зухвалого блокування Рівненською облрадою виконання постанови Кабміну № 1063 «Деякі питання реалізації Пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину». Постановою передбачено, що даний проект реалізовуватиметься з 2017-го до 2021 року.

Основними виконавцями визначені спеціалізовані підприємства державного сектору економіки, які мають досвід розробки родовищ бурштину, а саме: ДП «Бурштин України» та дочірнє підприємство «Укрбурштин» Державної акціонерної компанії «Українські поліметали». В документі передбачено спрощений порядок отримання погодження (спеціального дозволу) на користування надрами у разі виявлення залишків бурштину, але в реальному житті ця урядова постанова депутатам Рівненської облради – не указ!

Сьогодні вся діяльність щодо видобутку бурштину, як і щодо інших 96-ти корисних копалин, які є в Україні, регулюється кількома законодавчими актами: перш за все, постановами Кабміну № 615 та № 594, Кодексом про надра та Законом «Про місцеве самоврядування». Згідно з Кодексом про надра (ст. 9-10), поки фізична або юридична особа не отримала спецдозвіл на користування надрами, відповідальність за ці ділянки та все, що на них відбувається, несуть органи місцевого самоврядування та правоохоронці.

Тож поки депутати відмовляють підприємствам, задіяним виконанні постанови Кабміну № 1063, у видачі погоджень на користування надрами, нелегальний видобуток бурштину продовжується, хтось набиває кишені, а бюджет не отримує нічого, крім понівечених лісів та загрози екологічної катастрофи. Прямими наслідками варварського ставлення до природи є знищення родючого шару ґрунту (а на його відновлення потрібні століття – 50 років на шар гумусу товщиною 1 см), значне збіднення унікальної біосфери Полісся, забруднення вод внаслідок роботи мотопомп, зміни гідрологічного режиму боліт, лісів та озер, відсутність води колодязях місцевих мешканців.

ДП «Бурштин України» сподівається, що чергова

спроба отримання погодження буде вдалою

Зі слів помічника генерального директора ДП «Бурштин України» Костянтина ­ВАЩЕНКА, український бізнес, попри наявність великих покладів бурштину, не може працювати легально, сплачувати податки і платити зарплати. Також Україна з кожним роком втрачає технічний та науковий потенціал, який можна використовувати для створення бурштинових продуктів з високою доданою вартістю. Наразі значна частина прибутку від українського бурштину осідає в Польщі, де діє легальний ринок та процвітає обробна індустрія.

Окрім прямих втрат через недоотримання податків та рентної плати, місцеві бюджети, як і державний, зазнають низки непрямих втрат. Наприклад, в ЄС та США при ухваленні рішень на державному рівні проводиться оцінка вартості екосистемних послуг (тобто вартості тих благ, які ми отримуємо від природи: чистої води, чистого повітря, продовольчої безпеки тощо). При застосуванні таких підходів до бурштинових регіонів ми отримаємо багатомільярдні збитки, які потім повинні будуть компенсуватись із державного бюджету під час відновлення регіону від наслідків незаконного видобутку бурштину.

Тож депутати Рівненської обл­ради, як і вся спільнота області, повинні бути вдячні ДП «Бурштин України» та його партнерам – закордонним та вітчизняним інвесторам – за намір інвестувати мільйонні кошти у порятунок довкілля в північних районах області, що є переконливим прикладом високої соціальної відповідальності міжнародного й українського бізнесу. До речі, перелік інвесторів Пілотного проекту рекультивації порушених земель державного лісового фонду невдовзі поповниться і місцевим підприємством, зареєстрованим у Рівненській області.

Приємно усвідомлювати, що не перевелися ще патріоти рідного краю та небайдужі до краси української землі люди за її межами, готові зберегти чарівні поліські краєвиди для нащадків. Чи підтримають їх депутати, чи переможе здоровий глузд на сесії облради 15 березня – про це можна лише здогадуватись. Керівництво ДП «Бурштин України» сподівається, що чергова спроба отримання погодження на користування надрами буде вдалою.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: