Полум’я надії

Світанок повільно влягався на землю, оповиваючи шумне місто іскристим серпанком. Хаотичний рух машин, людей, які мов мурахи, поспішали хто куди, зупиняючись перед світлофором, що раз у раз блимав очима, змінюючи колір, свідчив про народження нового дня.

Тротуаром ішла молода жінка. Увагу привертали темні окуляри. Що приховували скельця? Не відав ніхто. Знала її зболена душа, котра скапувала відчаєм, полинним зневір’ям, перетворюючись на зажурливу елегію, що виривалась із темряви пітьми на поверхню. Сутулячись, якось невпевнено зупинилася, придивляючись до троянди, що лежала під лавою. Листочки скрутились у спіраль, а померклі пелюстки ніби жалісно благали про допомогу. Зів’ялу квітку ніхто не підняв. Її краса померкла й уже не вабила перлами свіжості неземного аромату.

Незнайомка відвела погляд. Непрошена сльоза скотилася щокою. Троянда віддзеркалювала змарновані юні роки жінки, що, неначе потяг, пролетіли транзитом. Згадала свою весну, яка брунькувала вербовими котиками, таємничим бузковим цвітом, вишневими пахощами, наркотичним нектаром яблуневого туману, цілющим джерельцем, з якого врунилася жива вода. Все це втратило блиск…

Хотіла кричати, ридати… Дикий біль розпирав груди, ятрив серце, ніби запитуючи – чому? Відповіді не знала й сама. Колись була, наче бутон троянди, й вабила сяйвом весняного трунку, яким напивалися всі – хто лише рукою доторкнувся ніжних пелюсток. Вона пливла бурхливими хвилями життя з посмішкою на вустах, купаючись у компліментах, що п’янили, як вино, захлиналася димом цигарок, ловила погляди гордих кавалерів, котрі запрошували у казкові сни й не усвідомлюючи – летіла на ледь-ледь жевріючий вогник, впускаючи в серце пустоту. Душа не витримала такого знущання. Розтоптана, розчарована – зів’яла, поступово перетворюючись у черствий окраєць.

Минали дні… роки, що згасали в темряві буденності, а мить прекрасної святості – так і не пізнала.

Жінка ніжно протягнула руку й підняла зів’ялу квітку, притискаючи до грудей. Їй хотілося виплеснути на поверхню всі свої жалі, промовити до троянди, що вони, мов сестри, котрі заблудились у лабіринті зваби, оповитої плахтою сивого туману. Сльози безмовно падали на зблідлі пелюстки, а душа розгоралася полум’ям надії… Ця надія оживала, прокладаючи шлях до жаданого берега Любові.

Променистий день обійняв їх обох, вселяючи віру на відродження…

18.04.2019

Василина Вовчанська

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1206 від 31.01.2025p.

Найшкідливіший продукт для печінки

Здоров’я печінки може погіршити не лише алкоголь, але й шкідлива їжа. Особливу увагу варто звернути на сало – традиційний продукт української кухні, який містить складний комплекс жирів та біологічно активних речовин....

=>>>=

Як помічати зміни в організмі за станом обличчя?

Обличчя – це свого роду відображення роботи нашого організму. І будь-які, навіть найнезначніші, зміни можна помічати на деяких його зонах....

=>>>=

Двоє дітей загинули внаслідок пожежі у будинку

Слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст.115 Кримінального кодексу України. Обставини та причини займання встановлюються....

=>>>=

«Владі слід діяти відповідально, а не створювати загрозу боєздатності армії», – в УДАРі відреагували на переслідування офіцерів ЗСУ

Затримання генералів і намагання перекласти на них відповідальність за прорахунки у війні створює небезпечний прецедент, який загрожує боєздатності нашої армії. Влада має підтримувати захисників, а не займатися політично вмотивованими переслідуваннями. Про це йдеться в заяві політичної партії «УДАР Віталія Кличка», яку розміщено на сайті партії....

=>>>=

	№909 від 18.04.2019p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477