Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №916 від 07.06.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2025p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Липень 2025p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Чиє щастя більше…

Чиє щастя більше…

Я давно не бачила Віри. Років п’ять, а, може, й більше. Знала, що у свій попередній приїзд гостювала вдома Віра недовго. Побула на весіллі у доньки й одразу майнула назад, за кордон, до Італії.

– Роботу маю добру, господарів теж – гарно платять, жаль втрачати. Гроші на весілля привезла, а далі самі розберуться.

Ми не були з Вірою особливими приятельками. Просто так, жили по сусідству. Та Віра охоче ділилася подробицями зі свого життя.

Тоді, на вулиці, ми перекинулися ще кількома фразами.

– Якщо відверто, сумно мені уже вдома, незвично. Тісно у нашій двокімнатній квартирі. Куди не поткнешся – стіни. Усе якесь чуже, сіре. А згадую Неаполь, ту повагу, яку маю там, в італійській родині, і душа радіє.

Чесно кажучи, я не дуже розуміла Віру. Для мене, надто домашньої, розлука з рідними на тиждень чи два уже видавалася вічністю.

– Коли я їхала до Італії, теж так думала. Та й покидала сім’ю не з добра. На роботі мене скоротили, донька школу закінчувала, грошей на інститут треба було. А Миросько? Хіба то чоловік, що не може нормально сім’ю забезпечити? Ще й виправдовується, мовляв, інші ще гірше живуть. Він, здається, тоді навіть втішився, що я їду. А його залишаю у спокої. Кожну копійку рахував, не мала права собі ні пристойних парфумів, ні помади купити.. Одягалася з гуманітарки, а тепер ось…

Віра крутнулася переді мною, мов дівчинка, на одній нозі. Я з приємністю відзначила, що вона справді змінилася. Помолоділа, модно одягнена. Струнка, підтягнута.

– Звичайно, спочатку в Італії доводилося мені важко. Поки вивчила мову, знайшла пристойну роботу. А в Україні хіба легко? Що є доброго? Ціни ростуть, мов на дріжджах…

Помовчала і додала:

– Господи, та там, у чужій країні, нас за людей мають. Не те, що тут, удома. Чи то в державі, чи у сім’ї. Як наймичка… Пери, вари, прибирай – і дякую ніхто не скаже, хоча, в принципі, я могла б уже і не їхати, залишитися вдома. Оксана, донька, працює, та й чоловік її непогано заробляє. І Миросько влаштувався на більш оплачувану роботу. Але…

Віра загадково всміхнулася:

– Тепер для себе пожити хочеться. Там, в Італії, я вперше побувала на морі. Син хазяїна возив мене. Подобаюся я йому, ти сама розумієш. Думаєш, я відчуваю гріх? Анітрішечки. Мій Миросько замолоду мало нагулявся? Правда, я лише здогадуюся про це. Але якщо “добрі” люди мені про це казали, то диму без вогню не буває. Та й, врешті, я не черниця. І взагалі, чого їм іще треба? Оксану вивчила, гроші на весілля привезла. А Мироськові ніц-но посилки передаю. Як не з одягом, то з продуктами. За що, як ти думаєш, він і меблі нові купив, і ремонт у квартирі зробив? Звісно ж, за мої гроші.

Віра говорила, ніби переконувала саму себе, що чинить усе правильно. Власне, моя думка її особливо й не цікавила: сусідка давно розставила крапки над “і”.

Може, я б і забула цю розмову. Але поміж сусідів усе на виду. Тож невдовзі стало відомо, що Оксана, Вірина донька, народила хвору дитину. Хлопчика ледве врятували. На маля чекали кілька операцій у столичній клініці. Від усіх цих переживань захворіла й Оксана. Миросько телефонував Вірі, просив, аби повернулася додому. Адже і доньці, і внукові потрібен догляд.

Віра не приїхала. Навіть тоді, коли Олежикові виповнилося три роки і лікарі винесли остаточний діагноз: хлопчик не буде ходити. Пригадую, як Миросько ніс внука на руках, поруч ішла заплакана донька.

– Ось погляньте на неї, заспокойте хоч ви, – просив сусідів. – Бо я вже втомився повторювати, що й лікарі помиляються. Буде наш Олежик ходити. Буде, – рубанув рукою повітря, немов підвів остаточну риску. – До речі, професор у Києві так і сказав: терпіння і час – основні ліки.

Щодня, ідучи на роботу, повертаючись додому, у вихідні я бачила Мироська з Олежиком у дворі. Посивілий чоловік пригортав до себе маленького хлопчика, возив у візку. Олежикові потрібне було свіже повітря.

А котрогось дня я зупинилася від несподіванки: Миросько вів онука за руку. Несміливо, ледве-ледве хлопчик переставляв ніжки.

Їхні прогулянки збільшувалися щодня – на крок, другий. А потім була доріжка довкіл дому. І Мироськове щасливе обличчя, коли Олежик відпустив його руку.

– Діду, я сам, дивися…

– Сам, сам, ти моє сонечко, – і плакав, і сміявся Миросько. І, мабуть, лише він знав, що значили ці дитячі кроки. Коли щодня, наперекір вердикту лікарів, купав хлопчика у лікарських травах, робив масаж кволих ручок і ніг. Навіть коли донька змирилася з діагнозом, він вірив: усе мусить бути добре.

А цієї весни, на Великдень, в гості приїхала Віра. Ще більш гарна, доглянута, вишукано одягнена. Навезла усіляких подарунків, особливо малому.

– А що, перший внук, – хвалилася у дворі. – Тож має бути у нього усе найкраще. Ось ще трошки і комп’ютер куплю. Хоч я і раніше гроші висилала. Не розумію тільки, чого Оксана сердиться на мене. Сказала про це, не встигла я ще навіть поріг переступити. Мовляв, замість грошей ти ліпше була б удома сама, мамо… Забула, що я і вивчила її, і весілля справила. А коли нагадала доньці про це, то знаєте, що почула у відповідь? Те, що вона могла й училище закінчити. А заміж і без гостей та гучної забави вийти. От тобі і дяка…

Віра ображено замовкла. За мить простягає руки до внука, що зручно вмостився у Мироська на грудях.

– Іди до бабці, Олежику, іди, мій золотенький. Бабця тобі цукерок купить й іграшку, яку захочеш. Ходи, нехай потішуся тобою, бо скоро знову в дорогу.

Та Вірині руки так і зависають у повітрі. Малий щільніше тулиться до Мироська, маленькими рученятами обнімає дідусеву шию.

У цю мить я не знаю, чиє щастя більше й справжніше: Вірине – тепле, сонячне, але під чужим небом, чи Мироськове – недоспане, тривожне, але рідне, своє, огорнуте дитячими руками.

07.06.2019


Переглядів: 2198

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1225 від 25.06.2025p.
¤ 
Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Початок літа вже традиційно є «дитячим». Це не дивно, оскільки закінчується навчальний рік у школах і починаються літні канікули.

Найкращого часу для дитячих розваг важко знайти. На жаль, саме дитячих літніх заходів в нас проводиться, на думку автора, замало, і це погано. Діти найбільше потребують позитивних емоцій, особливо в такий важкий час. Але є люди, які постійно працюють для того, аби малечі та підліткам влаштовувати святковий настрій. І роблять вони це дуже вдало....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (23327)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (19266)
• Допомога під час карантину [967] (16398)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (16164)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (15897)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (15785)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (15743)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (15710)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (15702)
• Живи до ста! [965] (15594)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (15542)
• Бюджет і ми… [965] (15470)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (15408)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (15371)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (15195)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (15150)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (14981)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (14850)

ТОП-15 свіжого номера:

• «Це відзнака всього народу України», – Кличко у Франкфурті отримав престижну премію за права людини (1184)
• ChampionCasino — Ліцензована Платформа для Українських Гравців (1143)
• Група «Гюрза» отримала чергову автівку для бойових завдань від волонтерів «Української команди» (1096)
• Віталій Кличко передав допомогу від столичної громади двом військовим підрозділам – понад 2300 дронів та системи РЕБ (925)
• Вартість манікюру: що входить у послугу та як не переплатити (314)
• Як знайти якісні курси англійської мови: універсальні поради для вибору (296)
• Ексклюзивний Верифікаційний Бонус ChampionCasino - Дізнаємося Деталі (249)
• Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…» (229)
• Векторна чистка зубів щадний спосіб догляду за яснами (140)
• Бізнес англійська чому це ключ до міжнародної кар'єри (126)
• Ремонт квартир під ключ: переваги та особливості (126)
• У Рівному консультуватимуть фахівці Інституту серця МОЗ України (109)
• Віталій Кличко передав на фронт ще 2400 дронів та 5 вантажівок (97)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2025 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"