Вечір пам’яті розпочався зі вступного слова, в якому відомий рівненський режисер Анатолій Бодін висловив думку, що ніхто краще, ніж це робив сам Володимир Семенович, його пісні виконати не може, хіба що - Примадонна. Тому й нема чого рівненським бардам рвати душі, струни та голоси, а краще послухати записи… ні, не Висоцького, а Григорія Лєпса - виконавця шансону. Отож, глядачі мусили дивитися на блідий екран, з якого Лєпс мало не бризкав потом (кажуть, за годину співу цей шансоньє мусить чотири рази поміняти сорочку - так упріває, бідолаха!), наслідуючи хрипкий спів Володимира у супроводі дуже гучної рок-музики (щось на зразок “Воскресіння” чи “Арії”).
Тим часом рівненські барди з клубу авторської пісні “Доля” вшанували пам’ять свого старшого колеги за власним звичаєм: тихим виконанням його пісень. І нехай у кожного це виходило не так, як у автора народних хітів, та, головне - співали гарячою душею і небайдужим серцем.