Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №282 від 09.03.2007p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Вічні теми

Зустріч із коханням

Зустріч із коханням

Ніна ще здалеку запримітила листоношу, який прямував до їхньої хати. “Мабуть, лист від Богданчика”, - подумала вона, з веселим настроєм ідучи назустріч. Побачивши Ніну, той ще здалеку крикнув: “Вам телеграма!”. Тьохнуло серце, закололо, аж здригнулося. “Щось трапилося”, - промайнула тривожна думка.

Помітивши її хвилювання, листоноша Григір Петрович з усмішкою вигукнув:

- Ніно, затанцюй, тоді віддам телеграму.

Від серця відлягло.

- Зустрічай, син твій, Богдан, їде з нареченою, тобто, з твоєю невісткою.

Миттєво вирвала з рук телеграму, подякувала Петровичу, побігла до хати.

На ганку стояв Микола, її чоловік.

- Ніно, що сталося? - глянув він на стривожену жінку.

- Ой, Миколо, радість яка! На, читай, наш Богданчик їде додому з нареченою - це, певно, з тією, про яку писав нам у листах.

Декілька разів прочитавши телеграму, батьки обнялися.

- От і все, - сказав Микола, - матимеш тепер, Ніно, невістку, бабусею станеш.

- Ой, як час біжить, - мрійливо сказала Ніна, - здається, ніби вчора ще носила Богданчика на руках, проводжала до школи, сварила за всілякі витівки.

- Так, - промовив Микола, - він уже дорослий, четвертий курс політехнічного закінчує.

- Ой, чого ж ми стоїмо, - заметушилася Ніна, - давай готуватися до зустрічі. Мені треба зробити зачіску, причепуритися, щоб не соромно було перед невісткою, міська ж.

Микола усміхнувся.

- О, Нінулю, ти як причепуришся, то я й не впізнаю, де жінка, а де невістка, - жартував.

Звістка про те, що син Миколи Петришина приїде додому з дівчиною, облетіла все село. Жінкам було про що поговорити, а дівчата тужливо зітхали. Не одна з них мріяла вийти заміж за красеня Богдана, особливо - Катя, з якою він дружив ще зі шкільних років. Та що зробиш, життя є життя. Вже Богдана для них нема. Якась інша, чужа, причарувала його.

На другий день, коли хлопець приїхав зі своєю Зіною, до хати зійшлися всі родичі: випав бо вихідний день, неділя. Батьки наготували всього, пригощали людей. Ніна вся аж сяяла. Невістка їй сподобалася, була привітна, навіть чимось схожа на Богдана. А в народі кажуть, що, коли наречені схожі одне на одного, то будуть щасливі в житті. Батько дивився на Зіну і щось знайоме бачив у ній, ніби вже десь її зустрічав.

Погостювавши кілька днів, Богдан підійшов до батька і сказав:

- Тату, поїдемо з нами до батьків Зіни. Познайомитеся, домовитеся про весілля. Ми вже їм повідомили, що приїдемо.

Таке запрошення Микола сприйняв з радістю, адже Зіна була родом з того містечка на Львівщині, де він проходив строкову службу і де зустрів перше кохання.

…Поїзд стукотів колесами. За вікном - ніч. Богдан та Зіна про щось тихо розмовляли, милувалися. А Микола лежав на верхній полиці. Сон його не брав. Думав про своє, про що забути не міг. Служба в армії врізалася в його пам’ять на все життя. Бо то були роки молодості, роки кохання.

Якось запросили учасників художньої самодіяльності з їхньої частини на випускний вечір в одну із шкіл міста. Після закінчення концерту був шкільний бал, де Микола познайомився з вродливою дівчиною, яка відразу припала йому до серця. А потім були зустрічі.

Пройшли роки, а й зараз пам’ятає, як чекав завершення служби, щоб побачити свою Марусю. Закохалися, мріяли побратися після служби. Та не судилося. Телеграма, яку Микола отримав з дому, перекреслила всі його мрії.

Коли хлопець приїхав додому, мати лежала в лікарні. Микола навіть не впізнав її, так змарніла. Але, побачивши сина, вона, де тільки й сили взялися, піднялася і міцно його обняла, плакала від радості. А Микола пригортався до неньки, цілував її.

Через декілька днів, коли маму виписали з лікарні, хлопець розповів їй про своє кохання.

- Ось через півроку закінчу службу, приїду додому з жінкою, буде тобі допомога, - утішав він маму. Але батьки навіть слухати про це не хотіли. - Навіщо нам міська, чи захоче вона жити в селі та доглядати за інвалідом? Он скільки дівчат у селі, бери, яку хочеш. Побачивши на очах у матері сльози, погодився заручитися у відпустці з Ніною.

Коли приїхав на місце служби, Маруся вже чекала на нього. Раділа зустрічі, мов дитина, не знаючи нічого, а Микола боявся розповісти їй про те, що сталося, боявся втратити дівчину. Та все ж, зважаючи на її чисте кохання до нього, наважився. З болем у серці слухала розповідь, але сприйняла все з розумінням.

- Що ж, можливо, ти й правий, бо мати - то найрідніша людина, - відповіла. - Значить, не велів Бог нам бути разом. Та все ж, коли матимеш вільний час, заходь, я чекатиму.

Коли демобілізувався, зайшов попрощатися. На серці був камінь. У горлі ніби щось застрягло, ніби світ потемнів.

Та розлучилися друзями, хоча жити одне без одного не могли.

З Ніною життя склалося. Народили сина, виховали. Але про своє кохання під час служби в армії Микола забути не міг. Розказував про нього й Ніні, та вона йому не дорікала.

Думки чоловіка перебив голос кондуктора: “Прибуваємо до станції Стрий”. Підхопився, Богдан і Зіна вже були готові до виходу. Глянув на невістку - і серце стрепенулося: вона ж зовсім схожа на його Марусю. Ті ж очі, усмішка, той же погляд. Невже?

Коли йшли знайомою вулицею, сумніву вже не було. Ось і будинок. Серце закалатало, ноги підкошувалися.

- Що з вами, тату? - з тривогою запитав Богдан.

- Нічого, дітки, все добре, йдіть у хату, я трохи побуду в садку. Сів на знайому лаву.

Не підозрюючи нічого, Богдан і Зіна зайшли до хати. Батьки їх радо зустріли.

- А де ж твій батько? - запитала мати Зіни.

- Там, у садку сидить, втомився з дороги. Вийшла до нього й оторопіла: на лаві сидів її Микола. Впізнала, хоча роки взяли своє. Упізнав і Микола свою Марусю. Дивилися одне на одного, нічого не розуміючи. Якусь мить стояли мовчки.

- От і зустрілися ми з тобою, Марусю, - стиха промовив Микола. Не судилося нам бути разом, то Бог звів наших діток. Вони обнялися, як колись, з очей котилися сльози...

09.03.2007Володимир ПІНЧУК, м. Сарни


Переглядів: 1094

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21169)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17326)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14555)
• Допомога під час карантину [967] (14479)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14313)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14126)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14000)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13974)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13962)
• Живи до ста! [965] (13948)
• Бюджет і ми… [965] (13884)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13878)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13751)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13660)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13655)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13601)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13213)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13185)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (348)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (66)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (64)
• Тонкощі заварювання кави (61)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (60)
• Небезпека вологих серветок (58)
• Пиріг «Чорний ліс» (58)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (55)
• Часникові стрілки корисніші за часник (51)
• Особливості вживання видів води (50)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (49)
• А ваш шампунь безпечний? (48)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (45)
• Нецукровий діабет (43)
• Водій напідпитку пропонував хабар поліцейським (36)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"