10 найбільших фінансових аферистів світу

Збиток: $65 млрд

Покарання: 150 років в’язниці

Заснована в 1960-х компанія Madoff Investment Securities стала найзнаменитішою і найбільшою фінансовою пірамідою останніх десятиліть у світі. Фірма користувалася безмежною довірою вкладників, причому не тільки приватних осіб, але й інвестиційних компаній і хедж-фондів. Обвалилася вона в розпал фінансової кризи 2008 року: залучати нових інвесторів не вдавалося, а значить, не було коштів на те, щоб виплачувати «прибуток» старим вкладникам. У результаті постраждали кілька мільйонів приватників і великих фінансових організацій, а як мінімум один вкладник – великий французький інвестор, що вклав в Madoff Investment Securities $1,5 млрд – покінчив життя самогубством після звістки про крах піраміди.

Джеффрі Скіллінг і Ендрю Фастов

Збиток: $40 млрд

Покарання: Джеффрі Скіллінг – 25 років, Ендрю Фастов – 6 років (результат співпраці зі слідством)

Крах енергетичної компанії Enron, що існувала кілька десятиліть, був для американської економіки не меншим сюрпризом, ніж історія з фондом Медоффа. При вартості активів компанії $47,3 млрд діяльність її керівників Скіллінга і Фастова призвела до збитків у $40 млрд. Виною всьому була купівля однієї збиткової компанії, чиє неблагополучне фінансове становище вищі управлінці Enron вирішили приховати. Поступово виникла ціла система фірм в офшорних зонах, які скуповували у Enron збиткові активи, розраховуючись акціями самої компанії. Коли в 2001 році історія сплила на поверхню, компанія визнала себе банкрутом, а два її керівники опинилися за ґратами.

Бернард Ебберс і Скотт Салліван

Збиток: $11 млрд

Покарання: Бернард Ебберс – 25 років, Скотт Салліван – 5 років (результат співпраці зі слідством)

Багатомільярдний збиток і знищення другої за величиною телекомунікаційної компанії США WorldCom – таким був підсумок діяльності Ебберса і Саллівана на посаді керівників фірми. Екстенсивний розвиток WorldCom неминуче мав призвести до виникнення фінансових проблем: постійні операції з придбання нових активів, чия вартість часом перевищувала вартість самої компанії втричі, не могли не позначитися на її стані. До того ж, як з’ясувалося вже після відставки Ебберса, за час керівництва WorldCom він встиг провернути кілька великих афер на загальну суму $11 млрд – за безпосередньої допомоги Саллівана. Але помічнику Ебберса вдалося домовитися зі слідством, в результаті чого він отримав уп’ятеро менший термін, ніж його бос.

Роберт Аллен Стенфорд

Збиток: $8 млрд

Покарання: 110 років в’язниці

Засновник Stanford Financial Group був заарештований влітку 2009 року на підставі позовів від 21 вкладника його компанії, яка на повірку виявилася колосальною фінансовою пірамідою. Як і у випадку з Madoff Investment Securities, причиною її краху стала фінансова криза 2008 року і неможливість продовжувати виплати старим вкладникам за рахунок залучення нових. Примітно, що Стенфорд міг би стати рекордсменом за призначеним йому терміну покарання: сторона обвинувачення під кінець процесу просила засудити його до 230 років тюремного ув’язнення, але Федеральний суд Х’юстона (Техас) скоротив термін удвічі. У підсумку Стенфорд поступився своєму «колезі» Медоффу і по сумі афери, і по тривалості терміну.

Жером Керв’єль

Збиток: €4,9 млрд

Покарання: три роки тюремного ув’язнення і виплата збитків на суму €4,9 млрд

За три роки несанкціонованої торгівлі трейдер банку Societe Generale Жером Керв’єль встиг завдати своєму роботодавцю відчутного збитку. Незважаючи на те що в результаті суд визнав його винним у шахрайстві, сам Керв’єль в своїх гріхах не зізнався, стверджуючи, що всі операції виконував за дорученням керівництва і робив це не заради особистої вигоди, а заради досягнення високих результатів, за які йому платили б премії. Однак торгівля йшла невдало, спроби компенсувати збитки новими ризикованими операціями лише погіршували становище, і в підсумку Керв’єль був розкритий і заарештований.

Казутсугі Намі

Збиток: $2 млрд

Покарання: 18 років в’язниці

Третя велика фінансова піраміда в цьому рейтингу Forbes. Заснована в 2000 році компанія L&G під управлінням Казутсугі Намі проіснувала сім років, але за цей час встигла під обіцянки доходу 36?% залучити 128,5 млрд ієн. Розслідування щодо вищого менеджменту L&G почалося після того, як в 2007 році компанія припинила виплати за вкладами та відмовилася повертати гроші. Яких, власне, на її рахунках уже й не було: під час слідства там виявили всього лише 300 млн ієн (близько $3 млн). Розслідування велося три роки, і навесні 2010-го 76-річний Казутсугі Намі був засуджений майже до двох десятків років ув’язнення – що, можливо, принесло моральне задоволення обдуреним вкладникам, але ніяк не компенсувало їхні фінансові втрати.

Квек Адоболі

Збиток: $2,3 млрд (попередні дані)

Покарання: вирок не винесено, обвинувачений, який визнав свою вину, перебуває під вартою; можливий вирок – 10 років в’язниці

Звинувачення в шахрайстві трейдеру швейцарського банку UBS, уродженцю Гани Квеку Адоболі були пред’явлені у вересні 2011 року британською поліцією. Адоболі звинувачували у перевищенні посадових повноважень (несанкціонована керівництвом гра на акціях на ринку індексних фондів, що торгуються на біржі) і фальсифікація звітності про угоди – загалом стосовно нього порушено чотири кримінальні справи. Справа Адоболі як дві краплі води схожа на справу Жерома Керв’єля – і, судячи з усього, свою лінію захисту обвинувачений і його адвокати будують за такою ж схемою: операції здійснювалися з санкції згори і ніякого прагнення до незаконного збагачення не було.

Мартін Грасс

Збиток: $1,6 млрд

Покарання: 8 років в’язниці

На те, щоб приписати аптечній мережі Rite Aid (третій за величиною в США) неіснуючий прибуток у розмірі $1,6 млн, її виконавчого директора Мартіна Грасса штовхнула мрія про великі бонуси. За підтримки декількох топ-менеджерів компанії, заснованої його батьком Алексом Грассом, Мартін підробляв звіти про кредиторську заборгованість, вносив у зведені дані про доходи мережі відомості про препарати, які ніхто нікому не продавав, і не враховував ті препарати, які були просто вкрадені з аптек. Загалом у кримінальній справі, порушеній проти Грасса в 1999 році, фігурували 36 злочинних епізодів (у тому числі надання недостовірної звітності аудиторам та інвесторам компанії), які в 2009 році обернулися для нього восьмирічним терміном покарання. Оголошення вироку Грасс зустрів покаянними словами, адресованими співробітникам і акціонерам Rite Aid: «Я жалкую про шкоду, яку завдав їм своїми діями».

Денніс Козловскі і Марк Шварц

Збиток: $1,6 млрд

Покарання: 25 років в’язниці кожному (Марк Шварц не відбув свій термін цілком, а вийшов на свободу в кінці жовтня 2012 року)

Під керівництвом Денніса Козловскі і його помічника Марка Шварца зареєстрована на Бермудах компанія Tyco Industrial стала чемпіоном за кількістю угод з поглинанням – близько 1000 компаній увійшли до складу міжнародного конгломерату. Правда, у підсумку з’ясувалося, що далеко не всі прибутки Tyco йшли на розширення бізнесу: майже $600 млн благополучно витратив на себе Козловскі, якому допомагав Шварц. Найбільш скандальними покупками, що спливли в ході розслідування, були фіранка для душу ціною $6000 і вішалка для одягу ціною всього лише втричі менше. Загальний збиток, завданий компанії Козловскі і Шварцем, оцінили в $1,6 млрд, за що в підсумку кожного з них і зобов’язали провести за ґратами чверть століття.

Нік Лісон

Збиток: $1,4 млрд

Покарання: 6,5 років в’язниці

Лісона можна вважати предтечею Керв’єля і Адоболі: у 1995 році старший трейдер сінгапурського відділення англійського банку Barings, який самовільно займався ризикованими операціями з ф’ючерсними контрактами на індекс SIMEX, довів свій банк до банкрутства. Завданий Лісоном збиток вдвічі перевищив вартість активів кредитної організації, яку в підсумку довелося продати за символічну суму в ?1. Коли трейдеру стало ясно, що далі приховувати свої дії і заподіяної ними шкоди не вдасться, він втік, залишивши на своєму робочому місці записку «I’m sorry», але в підсумку, перебравшись через Малайзію і Таїланд в Німеччину, там був затриманий і екстрадований до Сінгапуру. Відбувши свій термін, Нік Лісон перекваліфікувався в спортивні функціонери, ставши генеральним директором ірландського футбольного клубу Galway United, а на дозвіллі написав дві автобіографічні книги, за однією з яких (економічний трилер з промовистою назвою «Трейдер-шахрай: Як я збанкрутував Barings і шокував фінансовий світ») був знятий відомий фільм «Аферист». Примітно, що інтереси Лісона в суді захищали адвокати з бюро Kingsley Napley, яке в 2011 році взялося за захист трейдера Квека Адоболі.