Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1024 від 22.07.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Вересень 2023p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Жовтень 2023p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31

Новини Рівне

#Ракурс культури і освіти

10 невідомих фактів про українські казки

10 невідомих фактів про українські казки

Чому нашим Попелюшкам непотрібні принци і яка головна риса української дівчини? Що спільного між майстром Йодою та Україною і як у нас вкрали Іллю Муромця і Кощія Безсмертного? Які герої є тільки в українських казках і звідки в них взялися Аватари?

Про особливості українських народних казок розповідає доцент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська, фахівець із фольклору народів світу.

Самі собі принцеси

У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.

Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою, про це розповідають і “Попелюшка”, і “Білосніжка”. Врода – головна риса героїнь, герой – багатий чоловік – мав вподобати гарне личко та струнку талію.

На Заході бути “на світі всіх милішою та гарнішою” – це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись.

В Україні інакше: за звичаєвим правом у нас була материзна – тобто спадщина передавалася за материнською лінією і йшла тільки за жіночою лінією: ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати.

Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби.

Що ж цінували в українській жінці значно більше за вроду?

Відповідь знову дадуть казки – головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість.

Вміння обробляти землю та вести побут, створювати домашній затишок – от що було запорукою вдалого шлюбу в тому числі й для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка – Дідова дочка – завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки.

Ілля Муромець – наш

Найдавнішим жанром героїчного епосу українського народу були билини. На користь їхнього українського походження говорить, по-перше, час виникнення – в період становлення Київської Русі. По-друге, місця, де в билинах відбуваються події, – це Київ, Чернігів, тощо.

Так, в билині богатир Ілля Муромець доїжджає з дому до Києва всього лиш “від заутрені до обідні”. І не дивно, адже його дім зовсім поруч – це містечко Муромськ, що на Чернігівщині (за іншими переказами – однойменний острівець неподалік від Києва).

А інший богатир, Кирило Кожум’яка, від початку мешкав у Києві.

Як же сталося, що цих супергероїв ми переважно знаємо в контексті російських казок? Річ у тім, що в українців, попри розвинену усну народну творчість, не було традиції записувати тексти казок та легенд. Історії передавались з уст в уста – таким чином дійшли вони згодом і до північних сусідів, які охоче їх привласнили і перекроїли на власний лад.

І Кощій Безсмертний – також українець

В українській казці про Івана Вітра головним антигероєм є страшний змій Козьолок, подолати якого у двобої нікому не вдавалося.

Зазнавши поразки, Іван Вітер вирішує діяти хитрістю: за допомогою жінки змія вивідує, де ж зберігається сила Козьолка. І виявляється, що вона – у чистому полі, де під великим каменем сховано скриню. У скрині – заєць, у зайці – качка, у качці – яйце, розбивши яке, Іван і долає змія. Знайомий сценарій? Звісно.

Проте, на користь його українського походження говорить той факт, що, за думкою дослідників, сюжет казки про Івана Вітра, яка у своєму сучасному вигляді має багато тематичних нашарувань різних епох, вперше виникла ще за часів архаїки, а отже, Козьолок значно старший за російського Кощія Безсмертного.

7 героїв, які є лише в українських казках

Сюжети казок в усьому світі часто мають спільні мотиви та схожих героїв. Проте, є персонажі, котрі зустрічаються тільки в українських казках.

Це Дівка-семилітка – дитина, яка, маючи всього лише 7 років, рятує батька від розорення, одну за одною розгадуючи за нього надзвичайно складні загадки пана.

Пан Коцький – старий кіт, якого господар вивів у ліс помирати, але замість того хитрий кіт непогано влаштувався, обдуривши всіх лісових звірів, та ще й узявши лисичку за дружину.

Є в нас і ексклюзивні персонажі-страхіття: Залізноноса Баба, матір чорта, страшна відьма із залізним носом – настільки великим, що аж до підлоги дістає, а також Кобиляча Голова – вона має здатність літати і може нагородити за працьовитість величезним скарбом або ж – з’їсти за лінощі.

Також автентичні українські герої – Івасик-Телесик, хлопчик, що втік від змія на крилах лебедя, та Котигорошко, який розібрався зі змієм по-своєму – одним ударом величезної булави.

А ще цікавий персонаж – Видимо-Невидимо: невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловіку провчити жорстокого пана.

Казки-мандрівники

Деякі українські казки переїхали до інших країн. Так, наприклад, Котигорошко “перебрався” до сусідньої Білорусі, а казка “Про Вужа-Царевича та вірну жону” відома в Литві як “Егле – королева вужів”.

Українська казка “Про Івана Багатого” – це те саме, що й французька казка “Кіт у чоботях”.

Але є приклади набагато ширшого “покриття”: так, українська “Кривенька качечка” відома в Японії під назвою “Журавка”, “Про багатого і бідного брата” – у В’єтнамі як “Карамблола”, а казка “Чому море солоне” з такою самою назвою і сюжетом існує на Філіппінах.

Вітчизняний “майстер Йода”

Українські казки дивовижним чином переплітаються не лише з казками інших народів світу, але й з поп-культурою.

Ось, наприклад Ох – персонаж з однойменної казки: маленький, зелений, дуже розумний, наділений чарівною силою. До того ж – учитель, що бере собі в науку хлопця, з котрого за допомогою дуже жорстких (або ж навіть жорстоких) методів робить такого самого могутнього чарівника, як і він сам.

Невідомо, чи, вигадуючи свого майстра Йоду, Джордж Лукас знав про українського Оха, але вийшло дуже схоже.

“Поганці” не на 100?%

Що окремо вирізняє українські казки, так це відсутність стовідсотково негативних персонажів. Дослідники пояснюють цей факт прадавнім походженням більшості сюжетів казок, які виникли ще задовго до приходу християнства з його однозначним поділом на чорне й біле.

Так, наприклад, найпопулярніший злотворець Змій у казках виявляє лицарське благородство: влаштовує частування герою, що прийшов його побороти, завжди питає “будемо битися чи миритися?”, передає супротивнику право першого удару тощо.

У давніх українських казках зло могло бути з одного боку грізним, а з другого – помічним. Наприклад, русалки – вони можуть залоскотати, якщо не відповісти на їхні загадки: тобто карають за відсутність розуму.

Водяник може затягнути на дно того, хто купається під колесом млина, чого робити не можна.

Польовик насилає вічний сон на тих, хто працює в полі ополудні, коли сонце найбільше пече. Тобто казкові умовно злі герої слугують для регламентації поведінки.

Яскраво виражені негативні ознаки з’являються в подібних персонажів лише з плином часу. Наприклад, в українців побутував культ вовка: ще за архаїчних часів люди поклонялися йому як тотемному божеству. Вшановуючи його, чоловіки племені вдягали на себе шкіри (длаки) і намагалися уподібнитися вовчій зграї, вили на місяць.

Із приходом християнства язичницькі боги та тотемні тварини були демонізовані, і таким чином вовкодлаки (люди у вовчих шкурах, що поклонялися божеству та не коїли чогось лихого) перетворилися на вовкулаків – однозначно негативних персонажів-убивць.

Українські “аватари”

Як відомо, слово “аватар” (або “аватара”) означає втілення божества в різних подобах. В індуїзмі цей термін найчастіше асоціюється з Вішну та його десятьма основними аватарами, найпопулярніші з яких Крішна та Рама.

Аватари відображають різні риси та прояви одного божества, і в українських казках теж є дуже схожі істоти. Їх важко злічити: це такі персонажі, як Вернидуб, Вернигора, Той, що їсть і ніколи не наїсться, Пийвода, Холод, тощо.

Усіх їх об’єднує спільна риса: вони, фактично, здатні виконувати лише одну специфічну функцію, яка потрібна головному герою, аби подолати якісь перешкоди.

Функції ці можуть бути які завгодно: від здатності поглинути будь-яку кількість рідини (як у Пийводи) до вміння грати на музичних інструментах так, що ніхто не може припинити танцювати (Музика).

Але ці персонажі реалізують свої надздібності не заради себе, а заради головного супергероя: тобто фактично вони є його “руками й ногами” – аватарами.

Нестрашні страшні казки

У прадавні часи казки слугували іншим задачам, ніж зараз: вони не стільки розважали, скільки пояснювали світ в усіх його проявах – включаючи найтемніші та найсуворіші.

Саме тому в казках за буденними речами приховано багато символів, що мають сакральне значення.

Так, наприклад, звичайний ліс, в який іде головний герой безлічі казок, – це насправді символ потойбічного світу: адже саме у потойбіччі міфічні герої мають пройти свої ініціальні випробування.

Рушник, котрий повсякчас з’являється в різних казках, – це символ дороги, а ще смерті: адже саме на рушниках опускали труну в могилу.

Навіть у звичайній хаті є потойбічні “портали” – це вікна та комин: саме через них – і тільки через них, – може потрапити в помешкання нечиста сила, адже двері для неї зачинені.

Змій і Мачуха: що спільного?

Світ казки – це світ нескінченних перетворень і трансформацій, які відображають зміни у суспільстві та людському мисленні. Особливо це помітно в українських казках на прикладі трансформацій головного злотворця.

Найпершим з них, що з’явився ще в архаїчні часи, був Змій – у своїй хтонічній подобі. Але з плином часу він набув антропоморфних рис і, хоч так само називався Змієм, виглядав вже як людина – це відбивало процес поступового відходу суспільства від магічного мислення.

Із приходом християнства Змія з позицій “поганця №1” поступово витіснив Чорт. А вже ближче до наших часів, коли магічне мислення почало поступатися раціональному і героїко-чарівні казки стали менш популярними за суспільно-побутові, найчастіше згадуваним злотворцем стала зла Мачуха – персонаж, в якому вже не було нічого чарівного, але який, фактично, виконував ту саму функцію, що й давній Змій.

Джерело:

22.07.2021“Українська правда. Життя“


Переглядів: 1153

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1137 від 21.09.2023p.
¤ 
Від наїзду трактора помер у лікарні

Від наїзду трактора помер у лікарні

Нагадаємо, четвертого вересня, 61-річний житель Рівного, водій трактора із причепом, аби уникнути зіткнення із попутним автомобілем «Volkswagen Passat», виїхав на тротуар. Там допустив наїзд на 16-річного пішохода та врізався у металевий паркан....

¤ 
Автопригоди за участі мотоциклів: травмувалися двоє малолітніх

Автопригоди за участі мотоциклів: травмувалися двоє малолітніх

Повідомлення про ДТП з травмованими у селі Кідри колишнього Володимирецького району надійшло на спецлінію 102 17 вересня близько першої години ночі від медиків....

¤ 
Повернення штрафів за торгівлю без РРО

Повернення штрафів за торгівлю без РРО

На Рівненщині розповіли, до чого підготуватися підприємцям з 1 жовтня...

¤ 
Віталій Коваль доручив забезпечити стабільність у пасажирських перевезеннях

Віталій Коваль доручив забезпечити стабільність у пасажирських перевезеннях

Стан функціонування системи пасажироперевезень на Рівненщині обговорили під час обласної комісії ТЕБ та НС. Зокрема, йшлося про випадки скасування неприбуткових рейсів недобросовісними перевізниками....

¤ 
Віталій Кличко: «Сильні громади – це запорука сильної України»

Віталій Кличко: «Сильні громади – це запорука сильної України»

Багато питань у суспільства викликає пропозиція забрати з місцевих бюджетів надходження від ПДФО, який сплачують військовослужбовці, і передати їх до державного бюджету. Головною причиною необхідності такого перерозподілу, на думку деяких народних обранців, є неефективне використання цих коштів громадами і проведення робіт та закупівлі, які не пов’язані з оборонними потребами України....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (19858)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (16298)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (13676)
• Допомога під час карантину [967] (13549)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (13420)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (13158)
• Живи до ста! [965] (13095)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13068)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13024)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13007)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (12932)
• Бюджет і ми… [965] (12923)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (12872)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (12768)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (12750)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (12708)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (12322)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (12304)

ТОП-15 свіжого номера:

• Віталій Кличко: «Сильні громади – це запорука сильної України» (702)
• Від наїзду трактора помер у лікарні (80)
• У медзакладах Рівненщини готуються до зими (75)
• Лужні харчові продукти: що це таке, чим вони корисні та як їх правильно вживати? (75)
• Дієтологи назвали горіхи, які становлять серйозну небезпеку для здоров’я людини (74)
• Повернення штрафів за торгівлю без РРО (74)
• Віталій Коваль доручив забезпечити стабільність у пасажирських перевезеннях (73)
• Закуска із маринованого перцю (72)
• Скільки секунд потрібно обполіскувати посуд від мийного засобу? (72)
• Автопригоди за участі мотоциклів: травмувалися двоє малолітніх (72)
• Успіху і щастя буде вдосталь: вирощуйте вдома ці рослини (69)
• Чим підживити троянди в серпні та вересні: добрива, які допоможуть кущам пережити зиму (68)
• Ці неприємні запахи з рота сигналізують про великі проблеми з вашим здоров’ям (65)
• Як часто потрібно міняти зубну пасту? (64)
• Навіщо господині змішують мед з оцтом: секрет досвідчених кулінарів (63)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"