Від художника до “костоправа”

З першого погляду Андрій ПРОКОПЧУК - звичайний чолов’яга-трудівник. Він саме порався з дружиною по господарству, коли завітала у гості. Виявляється, він вже з четвертої години ранку на ногах. Та “спіймати” цілителя було не так легко. В нього катастрофічно не вистачає часу: щодня за допомогою до Андрія Прокопчука звертається не менше 10 чоловік. У його домі бувають жителі з усієї області. Телефон розривається від постійних дзвінків людей, яким потрібне лікування.

Колись Андрій Феодосійович Прокопчук закінчив Рівненську художню школу. Досить довгий період займався образотворчим мистецтвом і ніколи не задумувався над якоюсь іншою професією. Був впевнений, що професія художника - покликання його життя, адже дуже довго займався саме дизайном та оформленням міста Сарни. Та не так склалося, як гадалося…

Він один із тих, кого називають мануальними терапевтами. Займається вправлянням кісток, лікуванням вивихів, хворих суглобів, сколіозів. Цілитель вже більше десяти років практикує таку діяльність. На мої запитання - а як же ви визначаєте хворе місце, звідки знаєте що лікувати, за що братися варто, а за що - ні, відповідає: “Від хворого суглобу, наприклад, я завжди відчуваю потік якогось тепла. Руки самі ведуть до болючого місця”.

Пан Андрій розповідає, що найстрашніше - це лікувати малесеньких дітей. Навіть після такого довгого періоду практикування. Він вже не боїться зробити щось неправильно, просто дітки такі непосидючі, вертляві, а у цій справі потрібен надзвичайний спокій та терпіння. Адже це - скелет, основа людського організму. Лікує і післяродові дефекти, які спричинили непрофесійні дії акушерів. А от за природні “казуси” цілитель не береться. Адже проти природи, як-то кажуть, не попреш…

У своєму житті Андрій Прокопчук дуже часто стикався з болем, із фізичними людськими стражданнями. Ділиться думками: “ Уникнути болю під час лікування фактично нереально. Особливо, коли це стосується хребта. Адже організм адекватно реагує на будь-які зміни. Поставивши на місце, до прикладу, один із хребців, у будь-якому випадку проходить певний період запалення та звикання. Але ніщо порівняно з тим, що люди переживають, коли хвороба загострюється”.

Справа мануальної терапії передалася пану Андрію спадково. Вже багато років цим успішно займається його тітка в одному із сіл Дубровицького району. Ось і дочка останнім часом почала також переймати дар “костоправа”. Тому вирішила отримати медичну освіту.

“Часто до мене звертаються хворі, - каже Андрій Прокопчук, - після лікування у місцевих шарлатанів. Дивуюсь, як можна заробляти на чужих муках та ще й давати людям оманливу надію на видужування…”

Полісся взагалі - земля обдарованих і наділених божою ласкою людей, які вміють полегшувати людський біль. І, якщо на вашу долю випало випробування болем, не зневіряйтесь. Знайте - є люди, які готові вам допомогти. Люди народжені для цього.

Розповідь очевидця Одного разу я, нарешті, вибралася до травматолога після нестерпного болю в коліні протягом трьох днів. Сидячи в черзі, завела розмову з приємним чоловіком. Дивлячись, як я страждаю від постійних спазмів, він почав розпитувати мене про мою проблему. А далі… Цілитель просто доторкнувся до мого коліна, зробив декілька масажних рухів... і все! В ту ж хвилину біль зникла. Я легкою ходою пішла додому, навіть не дочекавшись своєї черги до кабінету… Тетяна, жителька Сарн Мануальна терапія в Україні Вважається, що в Україні мануальна терапія бере початок від Миколи Касьяна з Полтавщини. Тепер же українські лікарі хочуть вивести “костоправство” з підпілля. Тобто дати можливість людям, які дійсно мають дар “відчувати руками”, отримати ще до того таланту і медичну освіту. Адже це - один із дієвих способів лікування, який дає свої результати. На likar.info зазначено, що наші сучасники, користуючись надзвичайною популярністю нетрадиційної медицини, заробляють на цьому гроші - “начитавшись спеціальної літератури, із учорашнього масажиста перекваліфікувався на мануального терапевта”. Останнім часом кабінети мануальної терапії відкриваються при перукарнях, салонах краси, фітнес-центрах, навіть житлово-експлуатаційних дільницях. Більшість із них діють нелегально, бо там працюють особи без офіційного дозволу МОЗ України. Мало того, такі особи ще й не мають ніякого природнього хисту до цієї справи. Зараз розвиток і вдосконалення мануальної терапії є одним із важливих завдань сучасної офіційної медицини.

Від художника до “костоправа”

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

	№307 від 30.08.2007p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477