Пішки через кордон

- За кілька останніх років я побувала в одинадцяти країнах світу, наприклад, у США та Німеччині - тричі. Митний контроль доводилося проходити в літаку, або в поїзді чи автобусі, а ось щоб, як мовиться, на своїх двох - то ніколи. Почалося з того, що ми спізнилися на потяг Будапешт-Бєлград, бо довго збиралися. Хоча квитки я купила заздалегідь(J). А візу в Сербію то й узагалі - при мені відкрили за 15 хвилин!

Довелося автобусом увечері їхати до угорського прикордонного міста Сегед, затим - до сербського кордону. І вже збиралися йти на митницю. Аж тут поблизу нас гальмує таксі та висаджує двох юнаків із рюкзаками. “О, - зраділи ми, - веселіше буде з митниками спілкуватися учотирьох”. Звернулися до прибулих англійською мовою, ті нам відповіли й спитали: “Звідкіля ви, дівчата?” Почувши, що з України, хлопці голосно й весело засміялися. Бо це було двійко київських студентів, які також подорожували різдвяно-новорічною Європою. До речі, таксі від Сегеда до кордону, а це кілометрів з 20, коштує 20 євро. Отак, ділячись враженнями із земляками, ми й перейшли на сербську сторону. Тут з ними ми й попрощалися.

- У Бєлграда з косовською Пріштіною - серйозний конфлікт. Відчувається напруга?

- Та ні. Спокійно й гарно в Бєлграді - столиці найбільшої колишньої югославської республіки. Правда, дуже багато снігу нападало. Жителі не пригадували, коли востаннє стільки сипало. Узагалі ж, Бєлград - одна з найдревніших європейських столиць, яку заснували давні кельти. Місто розташоване при впадінні річки Сави в Дунай. Старе місто знаходиться на правому березі, а на лівому - новий район, який потужно будується. Сербія майже 500 років була під турками-османами, а понад сторіччя - самостійна держава. Отже, у Бєлграді вельми відчутна химерна суміш східної та західної культур. Угорці теж колись билися з сербами за Бєлград проти османів. Мадяр Янош Хуньяді переміг турків. На пам’ять про цю подію іменем цього військового діяча названо потяг Будапешт-Бєлград, на який ми з Танею і запізнилися.

Серби танцюють під своє

- Кажуть, серби схожі чимось на українців. Яка там молодь, як розважається?

- Ще й як схожі! Вельми відчувається слов’янська спорідненість. Схожа писемність, бо в них теж кирилиця, хоч, звісно, є багато від турецької мови. У Бєлграді - найбільший православний собор у світі. Він називається собор святого Сави, і ще добудовується. Ми якраз жили неподалік. Бєлградці ним дуже пишаються. У них смачна кухня, вони люблять так само добре поїсти. Якщо ж треба нашвидкуруч перекусити, то рекомендую їхню плєскавіцу - велику теплу м’яку пампушку з м’ясом. У Бєлграді, на противагу Будапешту, якісна питна вода, яку навіть малюкам дають пити з-під крана. Коли ж приходиш у гості, не треба, як у нас, роззуватися. Новий рік відзначається схоже до нашого: хто вдома, хто - на вечірках з друзями. Та найбільше серби чекають на православне Різдво. У соборі св.Сави серби збираються на святкову службу. За давньою традицією, на знак початку Різдва православні священники спалюють сухі гілки дуба. А місцеві жителі готують традиційну різдвяну страву - баранину на рожні. Узагалі ж, серби якісь веселіші, розкуті й доброзичливі: там немає стільки сумних і задумливих облич, як у нас. Утім, Україною бєлградці цікавляться мало, - вони хочуть до Євросоюзу. Хоча склалося стійке враження, що нашу державу серби асоціюють лише з Юлією Тимошенко - вона їм дуже до вподоби. Я навіть пообіцяла вислати знайомим бєлградським родинам якісь сувеніри з атрибутикою ЮВТ. Але у Рівному виявилося геть непросто щось знайти з логотипом БЮТ. Втім, допомогли в обласному осередку БЮТ.

Молодь, як видалося, майже вся захоплюється спортом, особливо баскетболом. Цікаво, що в їхніх клубах на дискотеках грає лише своя, сербська музика, часто - наживо. А щось іноземне іноді крутять десь після першої ночі. Вони - націоналісти, як каже Таня, етноцентристи. Однак, разом з тим, добре ставляться до всього американського, чомусь їм смакує кока-кола. І серби більше знають англійську мову, ніж українці. Нам сподобалося, що у кінотеатрах усі фільми йдуть мовою оригіналу з сербськими субтитрами. А ось про “Євробачення”, яке буде цьогоріч у Бєлграді, взагалі поки не згадували.

Від Бєлграда зосталися чудові емоції, хочеться повертатися на Балкани ще і ще.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: