Віктор Медведчук: «Хто нам заважає демократичні реформи здійснювати без НАТО?»

- Я був і залишаюся прихильником участі України в Єдиному економічному просторі. І цю стратегічну лінію буде закладено в тому референдумі, який сьогодні проголосила СДПУ(О). Ми доведемо його до кінця. Через суди, через позови, - однак доведемо.

- Тобто Ви плануєте зірвати плани влади зі вступу до Євросоюзу?

- Які плани влади? Хто нас туди запрошував? Адже нас не чекають там сьогодні! Реальні розмови з нами почнуться не раніше, ніж за 10 років. А як жити сьогодні? А питання із НАТО? Ми сьогодні-завтра хочемо вступити до НАТО. Невже ви вважаєте, що росіяни дивитимуться на це спокійно й зберігатимуть обсяг продукції, виробленої в системі ВПК? А інші підприємства, де є економічна кооперація України та Росії? Мільйони робочих місць ми втратимо за півроку, якщо й далі розповідатимемо казочку про НАТО. То потрібно нам у НАТО чи ні? І як, мені цікаво, Україна може потрапити в НАТО, якщо сьогодні більш як 19 відсотків у жодному дослідженні «за» не проголосували?

- Ви проводили дослідження із цього приводу?

- Так. І з приводу Євросоюзу. Елементарне запитання соціологи ставлять: ви «за» чи «проти» Євросоюзу? 52 відсотки за Євросоюз. Але за Єдиний економічний простір 58-60 відсотків. Ставлять уточнене запитання, де розписано, що таке перше й що таке друге. А саме, що справжній кордон із Росією - це митниця, паспортний режим, візи й таке інше. У цьому разі вступ України до Євросоюзу підтримують тільки 20 відсотків жителів України.

- Заждіть. Адже соціал-демократи програмно теж за євроінтеграцію, ви навіть рекламу будували на тому, скільки в Європі соціал-демократичних урядів.

- Ми, соціал-демократи, говоримо, що для нас європейський вибір і євроінтеграція - це рівень життя й рівень добробуту. Створімо цей рівень життя в Україні - давайте здійснимо демократичні реформи.

- Тобто побудуємо Європу в собі, а не віднесемо себе в Європу?

- Безумовно. Чому ми говоримо про НАТО? Так, це демократичні реформи. Але хто нам заважає ці демократичні реформи здійснювати без НАТО?

- До речі, зараз ви критикуєте Північний Альянс, а, згідно з розслідуванням «Української правди», зовсім недавно були його прихильником. Як можете пояснити зміну власної позиції?

- До тексту Військової доктрини України, яку було затверджено Указом Президента Л. Кучми від 15 червня 2004 року, потрапили слова про «...здійснення політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є вступ до НАТО...». Вважаю некоректним говорити про те, завдяки чому й кому це сталося. Можу лише сказати таке: до 15 червня 2004 року текст Військової доктрини не розглядався в РНБО, хоча, відповідно до чинного Закону про РНБО, його повинні були розробити й розглянути на засіданні Ради. І лише після цього Президент, вислухавши різні точки зору членів РНБО, зокрема, і мою, повинен був ухвалити відповідне рішення. Але цього не сталося. Таким чином, згадуваний вище Указ Президента Кучми було ухвалено з порушенням відповідної процедури, обумовленої чинним законодавством.

Я й сьогодні вважаю, що жодного політичного рішення, прийнятого відповідно до законодавства України щодо вступу України до НАТО, у той час не було. Тим більше, що помилку було швидко виправлено. Через три тижні, 6 липня 2004 року, враховуючи завдання державної політики й результати засідання Комісії Україна-НАТО, в документ внесли абсолютно правильні, на моє тверде переконання, зміни, в результаті яких з нього було вилучено слова стосовно вступу України в НАТО.

Щодо тону, в якому шанована мною «Українська правда» подає матеріал, зокрема й щодо мене особисто, то я образи не тримаю, хоча й вважаю це незаслуженим. Утім, для видання, яке спеціалізується на політичних скандалах і сенсаціях, це звична річ і, швидше, відображає стиль авторів, відсутність якого їм ніхто не вправі закинути.

- Повертаючись до російської теми, чому Росія не ставить на жодну політичну силу в Україні, включно із вами?

- Вона не хоче втручатися у внутрішні справи (сміється).

- І давно це сталося? От, наприклад, Президент Ющенко, якого ви називаєте прозахідним ставлеником, заявив, що революція в Росії неминуча.

- Як ви вважаєте, там сподобалася ця заява?

- Ну, це друге запитання...

- Ні. Це перше питання. Якщо глава держави говорить своєму колезі в іншій країні, що там революція неминуча, виникне природне запитання: «А чому Україна повинна одержувати газ по 80 доларів за тисячу кубометрів?».

- Вважаймо, що управління Секретаріату Президента неправильно поінформувало його...

- Ні, вибачте. Це офіційна заява, і відповідальність несе тільки Президент. Котрий, до речі, повинен знати, що є постанова Держдуми Росії підвищити ціни на нафту й газ до рівня світових для Прибалтики, Грузії, України й Молдови. І Президент Росії з особистих ініціатив шукає зручну для України позицію. А наш Президент йому відповідає: ти там керуй, але взагалі-то в тебе революція буде, ти май це на увазі, готуйся. Якими мають бути відносини між двома Президентами після цього? Ми що, вже все вирішили?

- Ну, не засмучуйтеся, от відбудеться в Росії революція, і налагодяться відносини між нашими країнами.

- Яка революція?! Я вважаю росіян розумними людьми, мудрими. Керівництво країни там теж мудре, воно врахує помилки, яких припустилися сусіди, і не тільки Україна. У Росії карнавалу на західні гроші не буде.