Десять років у Раді Європи

Рада Європи є найбільш послідовним критиком недемократичних явищ політичного і суспільного життя України. Водночас, без цієї критики Україна не змогла б зробити серйозних кроків у напрямі демократії і захисту прав людини. Впродовж десяти років перебування в організації щодо нашої держави проводиться моніторинг. Після зміни влади очікували, що моніторинг буде знятий, проте Парламентська Асамблея Ради Європи восени наполягла, щоб моніторинг продовжився до завершення парламентської виборчої кампанії.

Це свідчить про те, що ситуація в Україні не надто поліпшилася: в державі досі немає сильної і незалежної судової системи, дотепер залишається нерозкритим справа журналіста Георгія Гонгадзе. Крім того, Україна достатньо повільно і нерішуче виконувала багато своїх зобов'язань перед Радою Європи. Причина полягає й в тому, що в державі не була створена впливова й ефективна структура, яка повинна була б забезпечувати координацію між різними державними інститутами і гілками влади. Це, зрештою, стало передумовою для «провалу» у виконанні багатьох зобов'язань. Наприклад, в Угорщині саме дієвість такої спеціально створеної структури спричинила своєчасне і результативне виконання завдань, які виникли перед цією країною після вступу до Ради Європи, включно з внесенням змін до національного законодавства, а також реформуванням окремих структур в органах державної влади.

Звичайно, Рада Європи привітала з першими досягненнями нового Президента України і нову українську владу, проте наголосила на необхідності проведення серйозних реформ, а також внесення змін до низки законів. Справжнім іспитом для української влади стане те, наскільки демократичними і чесними будуть майбутні парламентські вибори.

Вже зараз очевидно, що вибори - це лише один з приводів для продовження моніторингу України з боку ПАРЄ. Серед інших важливих побажань ПАРЄ варто відзначити рекомендації Україні продовжити реформу судочинства, Служби безпеки, завершити нову версію кримінально-процесуального кодексу і не зупиняти боротьбу з корупцією. Саме до реформи судочинства і конституційних змін, які набудуть чинності 1 січня 2006 року, буде прикута особлива увага Ради Європи.

Нинішню ситуацію прокоментував колишній міністр закордонних справ, заступник голови Республіканської партії Костянтин Грищенко: «Україна повинна сконцентруватися на реалізації внутрішніх перетворень і суворо ставитися до власних зобов'язань перед Радою Європи, яка є одним з інструментів реалізації європейських прагнень Києва», - сказав він під час круглого столу «10 років України в Раді Європи: досягнення, втрати, перспективи».

На думку дипломата, Україні необхідно продовжувати співпрацювати з Радою Європи, враховуючи національні інтереси: «У випадку реалізації внутрішніх перетворень ми зможемо не за 20-25 років, а значно швидше пройти той шлях, який потрібен Україні. Під кожне рішення повинен бути бюджет, під кожне зобов'язання повинна бути програма. Якщо цього не буде, Рада Європи ніколи не стане осередком нашої європейськості, а нагадуватиме про наше азіатське коріння. Обіцяти і не виконувати - це не ознака європейськості, не ознака цивілізованої людини», - відзначив дипломат. Як приклад політик назвав уже ратифіковану «Хартію регіональних мов», яка, на його думку, поки що не може бути виконана. «Чи здатні ми її виконувати вже зараз? Звичайно ні. Тому що не передбачені засоби в бюджеті, не проведені інституційні зміни», - підкреслив Костянтин Грищенко.