Усюди коти й грибки

- Грибкові захворювання, або мікози, є однією з найбільш розповсюджених форм дерматологічної патології, - розповідає завідувачка оргметодвідділу Рівненського обласного шкірвендиспансеру Інна ЗМІЄВСЬКА (на фото). - За останніми даними, на дерматомікози страждає 20-25 відсотків населення земної кулі.

У структурі захворюваності найпоширеніші поверхневі мікози, а саме - дерматомікози, при яких уражаються усі шари шкіри, включаючи волосся та нігті.

А ось мікроспорія є вельми поширеною інфекцією серед дерматофітій і посідає друге місце після мікозів стоп. Захворювання трапляється повсюди. Частіше на мікроспорію хворіють діти. В останні десять-двадцять років відмічається зростання захворюваності мікроспорією у новонароджених. Проте дорослі хворіють рідко, а якщо хворіють, то це переважно молоді жінки. Рідкість захворювання мікроспорією дорослих, особливо з ураженням шкіри волосистої частини голови і спонтанне видужання при початку пубертатного періоду, пояснюється наявністю у волоссі дорослих людей фунгістатичних органічних кислот (зокрема, ундициленової кислоти). Особливу ж небезпеку в епідемічному плані являють хворі з ураженням шкіри волосистої частини голови. Це пов’язано з тим, що вказана форма мікозу, по-перше, найчастіше діагностується надто пізно, а, по-друге - її лікування пов’язане з певними труднощами. Адже нині відомо близько двадцяти видів гриба Microsporum. З них у якості патогенів виділяють кілька груп, лише зоофільний M.canis в останні роки став практично єдиним збудником мікроспорії та виявляється у 90-97 відсотків хворих.

- Як відбувається зараження грибами?

- Основне джерело зараження - коти (зазвичай кошенята), рідше - собаки. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворою твариною чи предметами, інфікованими шерстю або лусочками.

- А як дізнатися, що тваринка хвора?

- Клінічні прояви у тварин характеризуються ділянками облисіння на морді, зовнішніх поверхнях вушних раковин, а також на передніх, рідше задніх, лапах. Під лампою Вуда виявляється зелене світіння. Утім, доволі часто клінічно здорові кішки можуть бути міконосіями і тоді виявити гриб може лише люмінісцентне обстеження. Проте можливі ситуації, коли факт носійства не вдається підтвердити ні клінічним, ні люмінісцентним обстеженням. У такому разі в носіїв проводять посів шерсті з різних ділянок шкірного покриву.

Захворюваність зоонозною мікроспорією неоднакова упродовж року. Сезонні коливання пов’язані з приплодами у кішок, а також більш частим контактом дітей із тваринами влітку. Підйом захворюваності починається в кінці літа, пік припадає на жовтень - листопад, а потім настає зниження до мінімуму в березні - квітні. А тим часом мікроспорія котів та кошенят призводить до формування епідемічних вогнищ серед дітей. Досить часто трапляється, так би мовити, внутрісімейне поширення інфекції. При цьому зараження відбувається, як правило, від однієї тварини.

- Дитина дитині може передати грибок, чи лише кіт - дитині?

- Можлива передача зоонозної мікроспорії і від хворих членів сім’ї, хоча таке буває вкрай рідко. Проте все ж є випадки, коли в одній сім’ї хворими на мікоз були відразу три покоління. Саме в таких випадках найбільшу небезпеку зараження мають жінки та діти молодших вікових груп, включаючи новонароджених. Крім безпосереднього переносу збудника від хворої людини здоровій, можливе зараження мікроспорією через різні предмети. Інкубаційний період при зоонозній мікроспорії триває п’ять-сім днів, при антропофільній - чотири-шість тижнів. Характер клінічної картини захворювання зумовлений локалізацією вогнищ і глибиною проникнення збудника. Виділяють мікроспорію гладкої шкіри та мікроспорію шкіри волосистої частини голови.

У місці проникнення гриба з’являється набрякла, еритематозна пляма з чіткими межами. Поступово пляма збільшується в діаметрі та інфільтрується. Згодом вогнище має вигляд кільця. Якщо коротше, то в процес нерідко втягується пушкове волосся, що утруднює лікування захворювання. Кількість вогнищ при мікроспорії гладкої шкіри, як правило, невелика - одне-три. Їх діаметр коливається від 0,5 до 3 см. Найбільш часто вогнища розміщуються на шкірі обличчя, шиї, передпліч та плечей. Суб’єктивних відчуттів немає, або хворих турбує незначний свербіж.

Є ще також рідкісний варіант мікроспорії - паразитарна ахромія, що характеризується мінімальною симптоматикою.

У новонароджених і дітей раннього віку, а також у молодих жінок внаслідок гіперергічної реакції нерідко спостерігається еритематозно-набрякова форма мікроспорії, при якій виражені запальні явища і мінімальне лущення.

До рідкісного різновиду мікроспорії належить ураження шкіри долонь, підошв і нігтьових пластинок, коли спостерігаються висипання. Це - мікроспорійний оніхомікоз, характерний ізольованим ураженням нігтя. Ніготь стає більш м’яким і крихким, а пізніше може зруйнуватися. При обстеженні ураженого нігтя під лампою Вуда виявляється яскраво-зелене світіння. Не діагностований вчасно мікроспорійний оніхомікоз може стати джерелом подальшого поширення захворювання серед оточуючих.

Про мікроспорію шкіри волосистої частини голови - у наступних числах Ракурсу Здоров’я.

З початку року у Рівненській області зареєстровано 387 випадків захворювання на мікроспорію, що становить 33,6 на 100 тисяч населення.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: