Селяни не можуть бути безробітними

Розібратися у цьому парадоксі допоміг директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван ТКАЧУК (на фото).

- З прийняттям цього Закону під опалу потрапили усі селяни, - говорить директор. - Уявіть собі, незахищеними стали люди, які працюють найбільше!

Щоб урегулювати ситуацію, Міністерство праці та Державна служба зайнятості запропонували внести зміни до постанови “Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних”, які і були врешті затверджені. Змінився пункт щодо реєстрації громадян.

Тепер, якщо протягом року член особистого селянського господарства працював на умовах найму чи займався іншим видом діяльності не менше 26 календарних тижнів і був звільнений, він може зареєструватися в центрі зайнятості як безробітний. Якщо ж ні - вважається зайнятим. При цьому селяни можуть зареєструватися у ЦЗ при умові подання довідки, виданої сільською, селищною чи міською радою про припинення ведення особистого селянського господарства чи про вихід із господарства. Проте кажуть, що цю норму Закону також мають змінити.

Парадокс ще й у тому, що коли людина не платить страхових внесків до Фонду, то стає незахищеною Законом. На даний час членами селянських господарств є понад 38 тисяч людей. Якими ж будуть у майбутньому їхні пенсії?

Тому Іван Ткачук пропонує свій рецепт виходу із законодавчих протиріч - через добровільне страхування. Сплачуючи на добровільних засадах по 13 гривень щомісяця протягом півроку внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, людина гарантовано матиме фінансову допомогу на випадок безробіття. Її мінімальний рівень становить 500 гривень і виплачується вона протягом року.

Головне, селянин може у будь-якому випадку звернутися за допомогою до Центру зайнятості, навіть не маючи статусу безробітного. Тим більше, що вакансії на базу даних надходять з усієї України.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: