Дружина-каскадерка,

Одного суботнього дня я з чоловіком машиною поїхала на ринок по продукти. А мій благовірний дуже полюбляє швидку їзду. Коли ми під'їжджали до ринку, потрібно було повернути вліво. В той час, коли чоловік різко повернув, двері з мого боку відчинилися, і я на швидкості вилетіла з авто.

Чоловік раптово натиснув на гальма. Я дуже вдарилася (випала не з легкової машини, а з мікроавтобуса), але болю не відчувала. Нічого не могла зрозуміти: лежу на асфальті на спині, ноги мої в машині. Через кілька хвилин зрозуміла, що сталося, і мене почав душити сміх. Але найкумеднішим було те, що навкруги асфальт сухий, тільки в одному місці блищала калюжа. І саме у цій калюжі опинилася я!!! Намагалася підвестися, та дарма - сміх не давав мені піднятися на ноги. А через деякий час я побачила переляканого чоловіка, який виглядав із машини і тихеньким голосом запитував: «Ти де?». Я ж уже і кричала, і плакала від сміху. Перехожі дивилися на мене і не могли зрозуміти, що сталося. Довго не думаючи, чоловік, не виходячи з машини, перехилився через сидіння, схопив мене за плечі і втягнув усередину. А перехожі так і стояли, дивлячись на нас, і нічого, мабуть, так і не зрозуміли.

Переляканий чоловік почав мене перевіряти, чи не зламані ноги, руки, чи зі спиною все в порядку. А я, закривши руками обличчя, крізь сміх і сльози, кажу йому: «Уяви собі таку картину. Стоять біля ринку люди, аж тут із-за повороту на великій швидкості під'їжджає машина, різко відчиняються двері, і з неї випадає гарно вдягнена жінка... Що вони подумали? А якщо серед них були наші знайомі?». Я задихалася від сміху. А переляканий чоловік ніяк не міг отямитися.

Того дня ми так нічого і не купили. А коли починаємо згадувати ту поїздку і мій «політ», плачемо від сміху.