Нижче ви не знайдете звіту про гру тижневої давнини, але відчуєте ті емоції, які відчували уболівальники, що теплої ночі з 20-го на 21-е травня висипали на вулиці Рівного.
…Сьома хвилина першого екстра-тайму. Срна робить зрячу передачу у центр карного майданчика німців і Жадсон в один дотик пробиває у дальній кут воріт. Удар вийшов незугарним, м’яч поволі стрибав у руки воротарю. Проте, на диво, надійний досі Тім Візе пропустив його у сітку власних воріт. До перемоги залишалося ще двадцять три хвилини, але всю Україну вже захопила ейфорія!
Російсько- та україномовні, крайні праві та ліві, прибічники НАТО та політики Москви - усі об’єдналися в єдиному пориві щастя! Подібного автор цих рядків не бачив з часу ЧС-2006 у Німеччині, коли національна збірна України у серії пенальті перемогла швейцарців і увійшла до топ-вісімки футбольних країн світу…
“Шахтар”-володар Кубку УЄФА! Не встиг капітан команди Даріо Срна підняти трофей над головою, як в Україні, і у тому числі, Рівному, розпочалися святкування!
Шанувальники футболу: фани “Динамо”, “Металіста”, “Карпат”, власне “Шахтаря” чи “Вереса” - усі билися в екстазі, скандуючи: “Шахтар” - чемпіон”!
Звісно, найбільшим попитом у цю ніч користувалося шампанське. Шипучий напій лився ріками, заливаючи очі, одяг, усе навколо… Автомобілі, що з труднощами просувалися центральним перехрестям міста, сигналами підтримували ошалілу від щастя публіку. З вікон та люків автівок стирчали руки, голови та жовто-сині прапори!
Поволі фанатські угруповання із центру поширилися усім містом: і в районі пивзаводу, і на автовокзалі, і на Дворецькій чулося одне і те ж: “Шахтар” - чемпіон”!
Прокинувшись наступного дня, жоден з них не пошкодував про вчорашнє, не задумався про причини мігрені, про витрачені гроші - усі думали про єдине: “Я був там, я бачив це!”