Як ще і скільки нас дуритимуть - питання риторичне. Чи, можливо, люди у нас надто багаті та довірливі?
Хочу застерегти ще від одного виду шахрайства, яке прийшло і на мою електронну адресу. Спочатку стає незрозумілим зміст вхідного повідомлення, така собі місіс Дженні (у моєму випадку), біженка із Ліберії, батьки якої загинули у боротьбі за демократію, а вона - дівчинка 22 років, зараз проживає у притулку для біженців у Санегалі. Пастир церкви дозволив їй листуватися з вами лише двічі на день, він знає дещо про її “біду”, та всіляко допомагає. Що ж далі… Батько її був дуже багатим чоловіком та залишив на рахунку у банку 6,4 мільйона доларів. Дженні, як біженка, не може отримати ці гроші, і їй потрібно “тіло, яке б нею опікувалося” та допомогло у такій складній ситуації.
Що найцікавіше - листи подібного змісту надсилають лише на зареєстровані чоловіками електронні адреси. Дівчинка прагне вашої допомоги, неодноразово згадуючи Бога та називаючи вас “милим”, “дорогим”, натякаючи на заміжжя.
У наступному листі “приходять” усі контакти так званої Дженні : два телефони, факсовий номер, електронні адреси, контакти банку, з яким потрібно зв’язатися, і навіть контактні прізвища працівників цього ж банку для отримання грошей. Доволі переконливо! Зрозумійте, що Дженні дуже важко у притулку, життя схоже на в’язницю! Вона висилає своє фото, - так, дівчина достатньо приємної зовнішності, і форми гарні! Чому б і не допомогти - ця думка майнула у голові кожного чоловіка. І щойно ви, такий хороший та милосердний, зважились на крок допомоги, йдете до банку, сплачуєте комісію для отримання даної суми - тоді й “шукайте вітра в полі”, листи також більше не надходитимуть.
Кого ж тепер жаліти? Так, дівчинці Ви дійсно допомогли, тобто, людям, які під різними іменами вигадують все нові й нові історії. А Ваших чесно зароблених грошей уже немає, дівчинка все далі - у розповідях уже іншим чоловікам про свою біду…