Академік Степан Павлюк: “Національно-демократичні сили переможуть, якщо згуртуються навколо єдиного кандидата - навколо Юлії Тимошенко”

- Степане Петровичу, як виникла ця ініціатива, що сподвигло Вас звернутися до політиків і загалу?

- Інститут глобальних та національних стратегій (м.Київ) спільно з іншими неурядовими організаціями за участю творчої і наукової інтелігенції регіону провів у семи обастях Західної України круглі столи, на яких було всебічно проаналізовано передвиборчу ситуацію, нинішній стан держави в котексті глобальних викликів. Там і викристалізувалася ідея підтримки одного кандидата, щоб не розпорошувати демократичні сили і перемогти Януковича - висуванця п’ятої колони, представника старої, кланової, корупційної, антиукраїнської системи.

- Що отримає у спадок новий президент?

- Перед Тимошенко як майбутнім президентом стоїть архіскладне завдання - переламати хребет всепожираючій і ненажерливій корупції, що роз’їдає нас зсередини, повернути окраденому народові віру в соціальну справедливість, у справжню, а не декларовану з екранів телевізора демократію. Демократія буде тоді, коли всі інститути влади діятимуть в контексті Конституції, Законів у справі створення життєвого комфорту своїм громадянам.

- У чому для Вас особисто полягає феномен Юлії Тимошенко?

- Про Юлію Тимошенко можна з переконанням говорити, що це справжній феномен в українській політиці. Адже з виходом у 2000 році на арену великої політики вона жодного разу не поступилась принципами щирому служінню українському народу, одержимо зорієнтована на розбудову Української держави. Відчайдушною була у спротиві режиму Кучми, відвідала тюрму на Лук’янівці у Києві, була однією з активістів руху “Кучму геть!” і взагалі в постійній опозиції до влади Кучми, а потім і Януковича, якого Президент України Віктор Ющенко запросив до керівництва країною, як голову Уряду України. Юлія Тимошенко - блискучий і аргументований оратор, системний управлінець, а, що найважливіше - віддана реалізації національної ідеї, базованої на українській історичній пам’яті й культурних традиціях.

У чому її сила? Найперше - вона впевнена, а не самовпевнена у власних здібностях, надзвичайно рішуча тоді, коли треба діяти, що проявилось під час кризи, позаяк усі - від президентської канцелярії до опозиції - віщували їй і нам неминучий крах, дефолт, невиплату пенсій, зарплат бюджетникам, нечуване безробіття. Проте Тимошенко проявила рішучість, впевнено діяла на випередження усім викликам і зуміла стабілізувати ситуацію, не дозволила державі дрейфувати з критично небезпечним креном, вміло вирівняла покинутий капітаном корабель і наразі міцно тримає штур-вал.

- Схоже, що Ви беззастережно віддаєте перевагу одному кандидатові?

- Суспільству болить те, що Віктор Ющенко не зумів реалізувати ідеали Майдану. Ми всі пройшли болісну генезу від захоплення до розчарування. Очевидно, саме Юлії належить відновити втрачену віру в демократичні цінності, в те, що всеукраїнський вибух 2004-го був недаремним.

Нам необхідно гуртувати розпорошені сили, бо маємо багато потрудитися, щоб вибори 2010 року не стали останніми в новітній історії незалежної України. І саме Юлія Тимошенко стала єдиним кандидатом від демократичних політичних сил, бо тільки вона може кинути виклик та перемогти Януковича. На що ми, звісно, й сподіваємося!

- Як Ви оцінюєте те, що Ющенко ніколи не критикує Януковича, а весь критичний запал спрямовує на Тимошенко?

- Це так - Президент мовчанкою обходить Януковича, а той теж не зачіпає Ющенка, зате обидва в один голос не втомлються критикувати кожен крок прем’єра. Критика нікому не шкодить, однак щоб так беззастережно й тендеційно чорнити все зроблене чи не зроблене очільницею уряду… Як на мене, справжні чоловіки так не роблять. Напевно, в Ющенка з Януковичем є певні домовленості, тому не важко вирахувати, на чий млин ллє воду президент…

- До нас ніхто не їде з лідерів провідних держав, ми втратили європейську перспективу - і все це за одну каденцію Ющенка! Що далі?

- А далі, якщо не переможе Тимошенко, може бути ще гірше. Тільки вона здатна надати новий імпульс просуванню Ук-раїни до Європи і НАТО. Соромно казати - але за Кучми прихильників серед українців до ЄС і НАТО було удвічі більше, ніж за Ющенка! Як можна було втратити цей бонус, розбазарити довіру? Президент - це найманий народом працівник, який повинен щодня до сьомого поту трудитися на країну, а не милуватися собою перед телекамерами, проголошуючи нудні спічі. Це менеджер, провідник на-ції, моральний авторитет в одній особі. Що ж маємо ми? Судіть самі…

- Ви вважаєте, що Тимошенко буде іншою?

- Формування Тимошенко як успішного політика відбувалося у складних умовах. Кучма-президент і Ющенко-прем’єр влаштували їй жорсткі випробовування, з мовчазної згоди останнього вона змушена була пройти навіть через в’язницю, однак це лише загартувало її волю. Вона вже одинадцять років у великій політиці, вміє тримати удар, не змінює погляди залежно від кон’юктури. Тимошенко - політик і державний діяч найвищого рівня, яка не розгубилася перед найскладнішими випробуваннями.

- Чи не здасть Ю.Тимошенко українську мову і національну ідею після перемоги на виборах?

- Та ні, що ви! Вона має чітку й недвозначну позицію. Її основний конкурент - Віктор Янукович - як представник п’ятої колони - повів масштабну пропагандистську роботу на підтримку російської мови, на здачу національних інтересів північно-східному сусідові, на поглиблення розколу між Сходом і Заходом. Янукович був і залишається маріонеткою Путіна-Медведєва. Тому й підтримує сепаратизм у Грузії, палко вітав втручення патріарха Кирила та президента Медведєва у внутрішні справи України.

Послідовно протидіє Януковичу одна Тимошенко - останній бастіон українських патріотичних сил, що дає відсіч “п’ятій колоні” та промосковським, проплаченим Кремлем, політикам. На засіданні Світового конгресу українців, що відбувся у Львові 21-22 серпня, вона заявила: “Поки наша команда при владі, поки справжні патріоти-українці при владі, а я думаю, що це вже буде незмінним, ніколи в Україні ми не дамо навіть поставити питання про будь-яку іншу державну мову. Тільки українська раз і назавжди за будь-яких обставин”. І я їй вірю.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: