Хто сьогодні плаче на весіллі?

У келихах - гірко, побажання гостей: «Гірко молодим!», а на вустах головних винуватців торжества, певно, солодко від жагучих поцілунків на публіку. Весілля у розпалі. Вже з полегшенням зітхнули господарі, забувши, що за час приготування перевиконали норму з втрати нервових клітин на декілька років наперед. Та головне, аби діти були задоволені! Вони сьогодні аж сяють від щастя. «Голуб'ята...» - змахнула сльозу радості мама нареченої. А голосисті співаки вже виводили: «Горіла сосна, палала...».

Правда, наречена не може розчесати своєї довгої коси, бо це не вписується в рамки сучасних модних тенденцій. Але ж, напевно, просльозиться, коли буде пов'язувати свекруха голівоньку барвистою хусткою. «Більш не підеш ти на вулицю...», та й на тому стихла весільна пісня. Це через те, що не змогла наречена витримати такого важкого випробування, не змогла змиритися з таким поворотом долі, і що ви думаєте: заплакала, як плакали колись за своїм дівоцтвом наші бабусі й матері? Ні, наречена в білосніжній сукні полегшено затягнулася цигаркою. Ніяк на неї не подіяли й триста витріщених пар очей.

Далі сюжет почав розвиватися із шаленою швидкістю, бо молода виявилася норовистою. На зауваження, які долинули до її вух з усіх кутків, а особливо розбірливо з боку свашок та кумась, вона відреагувала своєрідно: пожертвувала своїм весільним черевичком, який в одну мить полетів на голови обурених гостей. Це вже була остання крапля, яка переповнила чашу терпіння, і воно вихлюпнулося назовні. В святково прибраному залі знову запала тиша, тільки було чути звуки кроків, що віддалялися. Це наречений утікав від ганьби. Швидше б врятуватися втечею від оцих поглядів! Але суджена виявилася до того всього спортсменкою, бо, підібравши поділ розкішної сукні, побігла доганяти свого вже законного чоловіка, щоб разом вступити у новий етап життя. Чи наздогнала вона його, що сталося далі? Це вже не наша справа.

А десь на кутку голосно виспівували: «Горіла сосна, палала. Під нею дівчина стояла, русяву косу чесала...».